Лучшие книги Владимира Львовича Ешкилева

Автору вдалося поєднати у тексті величезну кількість цікавих тем, причому це поєднання зроблене настільки майстерно, а герої та атмосфера книги вийшли у автора настільки «живими», що після першого припущення «і таке може бути», роман навіть не сприймається як фентезі. Цікава, талановито викладена історія поєднує у собі те, що, здавалося б, поєднати не можна. Ну який може буди зв`язок між Тибетськими магами і козаками—характерниками? Але автору вдається так викласти свою ідею і донести її до читача, що той і не згадає відому фразу Станіславського «не вірю». Тим більше, що на тлі останніх подій у країні і світі (а їм автор також приділяє увагу) ідеї, викладені в романі, здаються не такими вже й фантастичними.
-----------------------------------------------------------

Життя, творчість і смерть таємничого майстра Пінзеля цікавлять багатьох. Якою він був людиною? Як жив? Ми достеменно не знаємо, як звучить його ім’я.

Роман, написаний відомим письменником Володимиром Єшкілєвим, є однією з версій останніх місяців життя Пінзеля. Проте він сподобається не лише прихильникам письменника і поціновувачам майстерності Пінзеля. Роман сповнений містичними подіями й релігійними настроями. Та це й не дивно, адже сюжет розгортається на Західній Україні середини ХVIIІ століття, коли чаклунство не було дивиною. А людину, наділену талантом, сприймали як слугу диявола.

Пройдет всего восемь веков и человечество расселится по ближайшим звездным островам. Построит гигантские космические линкоры. Найдет братьев по разуму. Научится проникать в пространственные червоточины Темных Путей. Но все эти достижения не сделают людей счастливыми, не защитят от вирусов, психических эпидемий, экономических кризисов и маниакальных владык.
А потом из бездн Темного Агрегата Ориона придут неведомые монстры. И тогда секретная служба Галактической Империи отправит экспедицию на планеты, обращающиеся вокруг древних красных звезд. Туда, где в океанах живут головоногие исполины, а в глубинах базальтового плато сокрыт таинственный Питомник Богов, свидетель изначальных эпох Космоса.

Роман Владимира Ешкилева «Андрогин» посвящен наиболее таинственному и малоизученному периоду жизни великого украинского философа Григория Сковороды (1722—1794). Напряженный, полный событиями сюжет романа разворачивается в пятидесятые годы XVIII века. Молодой Сковорода странствует по Европе, его судьба вольно или невольно сплетается с интригами политиков, шпионов, авантюристов и масонских лож. История становления философа неразрывно связана с его эпохой, где высокая мистика христианских старцев соседствовала с философией нового времени, языческой эротикой и секретной жизнью орденских братств. Отзвуки того судьбоносного времени, считает автор, доходят и до наших дней

Роман В. Єшкілєва і О. Гуцуляка «Адепт» критики відносять до найвідоміших та найцікавіших творів української історичної романістики. Динамічний захоплюючий сюжет переносить читача у ІХ століття, знайомить із суворими воїнами слов’яно-варязької Русі часів Аскольда і Хельга, мудрецями таємничої Хазарії та святими відлюдниками із християнських монастирів Єгипту. Головний герой роману — молодий київський жрець Ратибор — стає учасником грандіозних битв давнини, які на тисячоліття визначили долю Великого Євразійського степу. Битв, де зійшлися у смертельному двобої південна зірка і північна свастика.

У новому романі Володимира Єшкілєва детективний сюжет поєднано з широкою панорамою життя таємних орденів сучасної України. Ложі „вільних мулярів” і наймані олігархами чаклуни, „машини проклять” і ритуали найвищих масонських градусів – усе це захоплюючі реалії того закритого для непосвячених світу, у якому визрівають невидимі зерна майбутніх глобальних зрушень. Історія про тих, кому випало побачити Алькор, починається з того, що на розташований у лісовому масиві під Києвом масонський Храм нападають невідомі зловмисники...

«Пафос» — другий роман письменника, філософа і культуролога Володимира Єшкілєва. Гостра критика реалій сьогочасної України і пригодницька фабула поєднані в ньому із стилістичними пошуками нової вітчизняної прози. Дія роману відбувається навесні 2000 року у Станіславі, Єрусалимі та Тверії. Герої «Пафосу» намагаються знайти власні відповіді на виклики постмодерної доби.

Друге перевидання роману «Імператор повені» переконує, що спроба нового естетичного прочитання нашного минулого надалі цікавить непересічного читача. Історичні події XVII ст. висвітлено у вільному від штампів народництва і буржуазного сентименталізму задумі. Присутність пригод у стилі фентезі, язичницька метафізика з невблаганною самобутністю українського народу додають своєрідних, оригінальних переживань у таїнстві читання.

Нова книга оповідань та есеїв Володимира Єшкілєва пропонує читачам мандрівки «іншою Галичиною» — землею монстрів, містиків та неправильних краєзнавців. Розділ І Оповідання з циклів «Мандри у другому ступені» і «Галицькі краєзнавчі апокрифи» Розділ ІІ Есеїстика 2002–2006 років

Трилогія «Фаренго» Володимира Єшкілєва – перша українська фантастична епопея в жанрі space opera. Її дія розгортається в майбутньому, коли людство, залишивши планету-колиску, досягає чергової кризової межі. Розслідування несанкціонованого проникнення в системи корабля-розвідника несподівано для всіх виявляє загрозу набагато вищого порядку. Слідча група зустрічає спротив не лише невідомого ворога, але й політиків, які грають у власні ігри. Чим далі просувається розслідування, тим ширші обрії заколоту відкриваються для детективів і вчених.

Про це йдеться в першій книзі трилогії «Тінь попередника».

Роман Володимира Єшкілева «Ситуація “нуль”» на першому рівні прочитання здається сюжетно вивіреним детективом, де шанувальники жанру знайдуть і багатоступеневу інтригу, і пошуки засланого «крота», і загадкових охоронців масонського храму. Але на другому рівні перед читачем відкривається складна картина протистояння в сучасній Україні таємних орденів, чия незрима діяльність тісно переплетена з великою політикою та великими грошима. А на третьому літературні гурмани зможуть посмакувати історією про Машину Проклять, у якій панує дух інтелектуальної гри в стилі Умберто Еко та Хорхе Луїса Борхеса.

худ. оформлення Ю. Іздрик (?)

Дивлячись різноманітні розважальні шоу, ми здогадуємося: найцікавішого нам не показують, найцікавіше завжди за кадром. Роман Володимира Єшкілєва «Патерн» знайомить читача з лабіринтами шоу-бізнесу. Там не тільки готують спалахи нових «зірок». Там завзято ділять грошові потоки та воюють за рейтинги, готові на зйомки для закритих сайтів й навіть на вбивство. Читач «Патерна» крок за кроком наближається до верхівки піраміди. До босів «системи», які контролюють індустрію заборонених задоволень.

У другій книзі епопеї «Фаренго» «Гніздо» гібридна гра могутніх сил переходить у відкриту війну. І перемога в ній криється не у простуватій солдатській стійкості і не в технічній перевазі. Для перемоги потрібно знайти гніздо, а до­ки воно не знайдене, наповзатиме темрява. І буде піднятий пил на мертвих планетах, і всі очевидності та розрахунки будуть піддані сумнівам, і в химерних місцях знайдуться не лише сліди невгасимої ненависті... А поки йдуть пошуки і руйнуються репутації, серед космічного металолому згасає кохання двох подружок і народжується політична інтрига

Справжній поліцейський запрограмований на боротьбу з загрозами правопорядку, а справжня партизанка має вести свій бій до кінця. У третій книзі епопеї «Фаренго» «Гойдалка» сюжетні лінії здаються прямими та прогнозованими. Але коли маєш справу з тілами, у яких замешкали боги, варто чекати на несподівані повороти та прояви збоченої логіки. Все впирається в гойдалку, яку створили зовсім не для гойдання, та в іграшку, спроектовану для самотності. І коли на гральну дошку кидають останні резерви, нікому вже немає діла до тих, хто просто хоче жити…

Більшість новел цієї книги — спроба розрізнити традиції вільних каменярів у мерехтінні місцевих легенд і водночас сакральна географія і метафізичне краєзнавство Галичини в контексті недавньої історії та міфології — тобто, тих часів, коли «міськком партії чітко визначив, що вампірів бути не може, оскільки перевертні й марксизм-ленінізм несумісні».

Провести читача по межі — улюблений прийом майстра Володимира Єшкілєва. Саме на межі між наукою і фантастикою тримає своїх прихильників автор. Здається, один непевний крок — і ти потрапиш в тенета суцільної науки. Але — ні, письменник тебе не пускає, захоплюючи, заворожуючи фантастичністю сюжету, в якому є все, на всі смаки, на всі бажання автора і його читача.

Роман «Тінь попередника» В. Єшкілєва — перший з трилогії «Фаренго», що виходить в серії інтелектуальних романів «Червоне та чорне», є прикладом абсолютної позажанрової інтеграції почуттів, відчуттів і вчинків. Бо що є реальністю, а що фантастикою — на це навряд чи хтось зможе відповісти.

Середина ІХ століття. Східна Європа охоплена війнами. Праукраїнські племена під тиском Хазарії та служителів демонічного божества, знаного під ім’ям Богомола, відступають на Захід. Але й на землях їхньої нової батьківщини — Прикарпаття — ворог не залишає їх у спокої. З глибин віків виринає містичний спадок магів, що загрожує всьому сущому. І Серединний світ людей, і вищі світи богів завмерли у тривожному очікуванні. В цей буремний час у закинутому гірському городищі доля зводить героїв роману для того, щоб учергове змінити хід історії. Хоча події, описані у романі «Шлях Богомола», відбулись понад тисячоліття тому, їх відлуння ще й досі можна почути у легендах та переказах гірських народів, у шепотінні вітрів на перевалах, у плескоті кришталевих карпатських джерел та водоспадів.