Владимир Ешкилев — книжные серии

Петро Дорошенко став гетьманом за буремних часів.

Османська держава почала свій останній та найнебезпечніший генеральний наступ на християнський світ, а Україна опинилася на шляху султанських армій. У вирі великої війни зникали останні сподівання на те, що козацький край збереже свою політичну самобутність. Може тому Володимир Єшкілєв, автор роману «Малх», завершального у трилогії про добу проклятих гетьманів, вкладає до уст Дорошенка такі слова: «Очі козацькі спрямовані не до майбуття, а до сивої давнини, про котру ми знаємо мало, але дечого таки знаємо». На історичному тлі Руїни діють герої попередніх романів трилогії — «Унії» та «Каїну». Навколо послідовників Проклятого та адептів сивої давнини невмолимо стягується ловча петля. Древня сила залишає свої споконвічні осередки, зникає в темних оселях Нави й тільки ворони залишаються крюкати на уламках Сонячного хреста.

«Саме в наш час визначається майбутнє держав та династій на прийдешні століття», — каже молодому шляхтичу Павлу Мошковському (майбутньому гетьману Тетері) шпигун кардинала Мазаріні. Й має рацію — середина XVII ст. не лише відкрила браму Нової доби європейської історії, але й накреслила апокаліптичні конту­ри того світу, у присмерках якого ми нині живемо. Темна тінь первістка Праматері Єви підноситься над останніми чотирма століт­тями, стверджує Володимир Єшкілєв в історичному романі «Каїн», другому з трилогії «Прокляті гетьмани».

Серед героїв роману читач зустріне й тих, з якими познайомив­ся на сторінках «Унії», й багатьох нових, котрим довелося жити і діяти за років Руїни. На ці буремні часи припадає гетьманство Те­тері, одного з найбільш обмовлених та знеславлених правителів України. Єшкілєв пропонує власне — неканонічне й несподіване — бачення цієї історичної постаті. А ще доповнює художню розповідь своєрідною «енциклопедію» політичних, дипломатичних та окультних процесів та подій XVII ст. Й не лише тих, які знайомі читачеві завдяки літописам, мемуарам і підручникам.

«Нова сила бродила й пінилися, немов молоде вино, народжувала несамовиті надії та авантажні проекти. В місцях темних і секретних нова сила зустрічала стару — сиву і дику, настояну на хмільних медах та відьмацьких варивах. Змішуючись, ці дві утворювали купаж, сповнений енергії, руху, радісної люті та підприємливого божевілля», — Володимир Єшкілєв про Україну середини XVII століття в історичному романі «Унія», першому з трилогії «Прокляті гетьмани».

Роман оповідає про Івана Остаповича Виговського та зраджені надії спадкової української шляхти, яка сподівалася на достойне місце України-Русі в наймодернішій з тогочасних держав — Речі Посполитій, про роль православної Церкви у тих подіях, про катастрофу, що спіткала Гетьманську державу після переможної Конотопської битви. Як і в попередніх романах Єшкілєва, художню реконструкцію доповнює ретельно вивірена «внутрішня енциклопедія» твору, де зібрані маловідомі, а іноді й замовчувані відомості про Гетьманську добу та дотичні до неї події.

Головний герой роману — зовсім юний Григорій Сковорода, якого вабили мандри з їх пригодами, містичні вчення, таємні знання. Подорожуючи Австрією та Італією, він потрапив у вир карколомних подій, що змінили політичну карту Європи напередодні Семирічної війни. Тоді він ще не був письменником, ніхто не знав його як філософа. Однак імовірна його причетність до однієї з масонських лож.
Володимир Єшкілєв пропонує не життєпис, а художній роман, в основі якого — пригода. І цього разу він не зраджує собі в намаганні по-своєму роздивитися малодосліджені сторінки української історії. Пригода об’єднує зображені в романі події, що належать і теперішньому часу.

«Пафос» — другий роман письменника, філософа і культуролога Володимира Єшкілєва. Гостра критика реалій сьогочасної України і пригодницька фабула поєднані в ньому із стилістичними пошуками нової вітчизняної прози. Дія роману відбувається навесні 2000 року у Станіславі, Єрусалимі та Тверії. Герої «Пафосу» намагаються знайти власні відповіді на виклики постмодерної доби.

Пройдет всего восемь веков и человечество расселится по ближайшим звездным островам. Построит гигантские космические линкоры. Найдет братьев по разуму. Научится проникать в пространственные червоточины Темных Путей. Но все эти достижения не сделают людей счастливыми, не защитят от вирусов, психических эпидемий, экономических кризисов и маниакальных владык.
А потом из бездн Темного Агрегата Ориона придут неведомые монстры. И тогда секретная служба Галактической Империи отправит экспедицию на планеты, обращающиеся вокруг древних красных звезд. Туда, где в океанах живут головоногие исполины, а в глубинах базальтового плато сокрыт таинственный Питомник Богов, свидетель изначальных эпох Космоса.

Роман Владимира Ешкилева «Андрогин» посвящен наиболее таинственному и малоизученному периоду жизни великого украинского философа Григория Сковороды (1722—1794). Напряженный, полный событиями сюжет романа разворачивается в пятидесятые годы XVIII века. Молодой Сковорода странствует по Европе, его судьба вольно или невольно сплетается с интригами политиков, шпионов, авантюристов и масонских лож. История становления философа неразрывно связана с его эпохой, где высокая мистика христианских старцев соседствовала с философией нового времени, языческой эротикой и секретной жизнью орденских братств. Отзвуки того судьбоносного времени, считает автор, доходят и до наших дней

Роман В. Єшкілєва і О. Гуцуляка «Адепт» критики відносять до найвідоміших та найцікавіших творів української історичної романістики. Динамічний захоплюючий сюжет переносить читача у ІХ століття, знайомить із суворими воїнами слов’яно-варязької Русі часів Аскольда і Хельга, мудрецями таємничої Хазарії та святими відлюдниками із християнських монастирів Єгипту.…

У новому романі Володимира Єшкілєва детективний сюжет поєднано з широкою панорамою життя таємних орденів сучасної України. Ложі „вільних мулярів” і наймані олігархами чаклуни, „машини проклять” і ритуали найвищих масонських градусів – усе це захоплюючі реалії того закритого для непосвячених світу, у якому визрівають невидимі зерна майбутніх глобальних зрушень.…