Чари зброї. Гладенька сталь, мисливські рушниці, дробовики, двостволки, револьвери. У нас говорили про зброю завжди; навіть та, якою ми більше не володіли, завжди була десь поруч, немов дорогий серцю померлий. "Моя Маннліхер-Шьонауер, мій зауерівський карабін", примовляв дід із сумом і злістю у голосі. Свою мисливську зброю він закопав у 1945 році, коли наближалися росіяни, дбайливо загорнув у проолієне полотно і папір, а повернувшись до Амштеттена через п'ять років, не знайшов свою схованку. Може, її хтось викопав. Його зброю.
Ваша оценка
