Цитаты из книги Великий Гэтсби

—Ти сказав тоді, що поганому водієві щастить доти, доки назустріч йому не трапиться інший поганий водій.

— Людині потрібна дружба за життя, а не по смерті, — зауважив він. — Я особисто вважаю, що мертвому все це вже ні до чого.

Це таки кумедно — коли на твоїх очах гульвіса перевтілюється у святенника!

Ніяку душу сум'яття не збурює так, як душу неглибоку.

ніякі розумові чи расові відмінності між людьми не бувають такими глибокими, як відмінність між людиною хворою і здоровою.

Це була година, коли щось змінюється, щось оновлюється в людині і в повітрі струмує неспокій.

Дощ іще падав, але на заході під темною запоною вже ширилася світла смуга, й над морем клубочилися пінисті золотаво-рожеві хмари. — Дивись, — прошепотіла вона, а тоді, по хвилі: — Знаєш, що б я хотіла? Впіймати таку рожеву хмарку, покласти тебе на неї і робити з тобою, що мені заманеться.

«Є тільки ті, що женуться, і ті, що тікають, витривалі й знесилені».

Кожна людина приписує собі принаймні одну з основних чеснот

Брехливість у жінці — вада, яку ніколи не засуджуєш надто суворо

адже будь-яке позерство виростає з, може, й не усвідомленого спочатку прагнення щось приховати

Це велика перевага — лишатися тверезою в п'яному товаристві. Не наговориш зайвого і, головне, можна собі дозволити який-не-будь фортель, коли всі довкола повпивалися так, що вже нічого не бачать і не тямлять.

"Then came the war, old sport. It was a great relief, and I tried very hard to die, but I seemed to bear an enchanted life."

"Whenever you feel like criticizing any one," he told me, "just remember that all the people in this world haven't had the advantages that you've had."

А я люблю великі збіговиська. На них почуваєш себе якось затишніше. В невеликій компанії ніколи не належиш сама собі.

зразу спитала акушерку: «Хлопчик чи дівчинка?» Вона відповіла: «Дівчинка», і я відвернулася і заплакала, а тоді сказала: «Ну й добре, що дівчинка. Тільки дай боже, щоб вона виросла дурненькою, бо в цьому нашому житті жінці найкраще бути дурненькою лялечкою!»

— За два тижні буде найдовший день року. — Вона обвела нас сяючим поглядбм. — Скажіть, у вас бувало так, що ви чекаєте й чекаєте цього найдовшого дня, а потім, коли він уже минув, згадуєте, що проґавили його? Зі мною таке щороку буває.

Розумієш, я вважаю, що наше життя — це суцільна мерзота, — переконано вела вона далі. — I всі так вважають, навіть найосвіченіші люди. Ні, я не просто вважаю, я певна цього.

— Купи мені собачку. Я хочу, щоб у нас жив собачка. Це ж така втіха — собачка.