Цитаты из книги La Révolte

Мы не одни: несколько сотен людей вернулись – ведь, что бы ни случилось, это наш дом.

Э

Ю Я провожу в этой ловушке дни, годы, а может, и столетия. Я мертва, но умереть мне не дозволено. Жива, но фактически мертва – и так одинока, что любое существо, пусть даже самое мерзкое, я встретила бы с распростертыми объятиями.

По ее словам выходит, у меня почти не было друзей, потому что я всех отпугивала своей исключительностью. Неправда. У меня не было друзей, потому что я не умею дружить.

Китнисс выберет того, кто, по ее мнению, поможет ей выжить.

– <...> Повстанцы просто сидели в сторонке и наблюдали. Вся страна сидела и наблюдала. – Это у нас получается лучше всего.

Пит не просто ненавидит меня, он даже не верит, что я человек. Когда он меня душил, было не так больно.

Жага помсти може жити в людині довго й горіти палко.

Вогонь притуплює все, лишаючи тільки біль. Нема ні образів, ні звуків, ні відчуттів – лише безжальне палання плоті.

– Що ж, це добре, еге ж? – мовила я. – Якщо ти зможеш розділити справжні й несправжні спогади, зрештою докопаєшся до істини. – Ага. А якщо у мене виростуть крила, я зможу літати. Тільки у людей не ростуть крила, – мовив він. – Правда чи ні?

Обвела поглядом сплячих солдатів – мій загін, моїх друзів. Цікаво, хто з нас іще побачить сонце?

Тому гайда до Капітолія і покажіть нам справжнє шоу.

Перш ніж зайти в палату, я постояла кілька хвилин ззовні, спостерігаючи за Джоанною. Вона ніколи не вміла приховувати свою лють, проте зараз здавалася маленькою жінкою з широко розплющеними очима, яка силкується не заснути під дією заспокійливого. її лякало те, що ніс із собою сон.

– Усе буде не так, як раніше, – сказала я рішуче, намагаючись переконати в першу чергу саму себе. І раптом мене осяяло. – Цього разу Снігоу також побуде трибутом.

– Усе буде не так, як раніше, – сказала я рішуче, намагаючись переконати в першу чергу саму себе.

– Пані та панове… Він говорив тихо, а от мій голос луною прокотився по кімнаті: – Оголошую сімдесят шості Голодні ігри відкритими!

Я не просто у грі, я з Богзом. З моїми друзями.

– Можливо, він бачить мене такою, якою я є насправді…

– Він таки врятував тобі життя, Піто. І не один раз. – Він зробив це заради неї,– Піта кивнув на мене. – Заради повстання. А не заради мене самого. Я нічого йому не винен. Я не повинна була втручатися, але я не витримала. – Можливо, ти правий. Але Магс мертва, а ти живий. Це щось таки значить.