Цитаты из книги The Magus

И все-таки, кто же я, кто? Кончис был близок к истине: просто-напросто арифметическая сумма бесчисленных заблуждений.

Мы вступаем в эпоху безнравственности и вседозволенности, где самоудовлетворение вследствие роста заработной платы и расширения ассортимента доступных потребительских товаров в атмосфере ежеминутно ожидаемого апокалипсиса станет уделом если не всех и каждого, то подавляющего большинства.

— Беда в том, что она всю жизнь ищет поэзии, страсти, отзывчивости — всей этой романтической дребедени. Мой рацион не в пример грубее.
— Проза и пудинг?
— Я не жду, что у красивого мужчины и душа будет красивая.

Есть случаи, когда утешение лишь нарушает равновесие, что установлено временем.

Он так и не понял главного: судьба — это всего лишь случай; мир справедлив к человечеству, пусть каждый из нас в отдельности и переживает много несправедливого.

Кто крадёт ради хлеба, тот прав, и неправ, кто крадёт ради злата.

– По рукам, – сказала она, когда я осмотрел квартиру и согласился. – Пока платите, живите. Водите кого угодно и когда угодно. До вас тут жил сутенер. Само очарование. На той неделе его сцапали подлые фашисты.
– О господи.
Она указала подбородком:
– Вон те.
Оглянувшись, я увидел на углу двух молодых полицейских.

– Она, правда, сделала нам с вами комплимент, причислив Бога к мужскому роду. Мне-то кажется, она, как все настоящие женщины, знает – любое серьезное определение Бога с необходимостью является и определением матери. Рождающей субстанции. Подчас она рождает самые неожиданные вещи. Ибо религиозный инстинкт – воистину тот инстинкт, который дает нам способность определить, что именно породило ту или иную ситуацию.

Стремление рисковать - последний серьезный изъян рода людского.

– Нас призывает случай. Мы не способны призвать сами себя к чему бы то ни было.
– А избирает кто?
– Случай многолик.

Як же вас пояснити... Якби тут був Моріс, то він сказав би, що секс нічим не відрізняється від інших радощів життя, хіба тільки гостротою насолоди. Що це тільки частина, причому не найважливіша, тих стосунків між людьми, які ми називаємо коханням. Що головна частина - це щирість, це довіра, яку кожне з двох людей плекає у своєму єстві. Або ж у серці - на ваш вибір. І що зрадити по-справжньому - це приховати фізичну зраду. Бо люди, які подарували одне одному кохання, не мають права брехати.

Часто буває, що кохання постає завдяки твоїй здатності кохати, а не завдяки тому, що твоя обраниця варта такого почуття.

[...] ступінь нетактовності жінки в ліжку прямо пропорційний ступіню освіти.

- Невже в такий спосіб належить пізнавати самого себе - одружитися й облаштувати сімейне гніздечко?
- Чому б і ні?
- Постійна робота й будиночок у передмісті?
- Так живе більшість людей.
- Краще вже в могилу лягти.

У неї рідкісний талант - добирати собі геть не тих, що треба, кавалерів.

Іноді буває дуже вульгарно повертатися.

За п'ять секунд не закохаєшся, але цього проміжку часу може вистачити, щоб почати мріяти про кохання [...].

Нас ніби замкнули в камері тортур. Ми ще закохані, але вже приковані до протилежних стін, щоб навіки-віків дивитись у вічі й ніколи не змогти доторкнутись одне одного.