Суєта

Обидві п'єси, як зазначає автор, - "Комедія в чотирьох діях". Та, як на мене, там поруч і драма з трагедією.

В "Суєті" спостерігаємо за частинкою життя сім'ї Барильченко (звичайні селяни-батьки і їх вчені діти-інтелігенція), за дорослішанням і становленням життєвих позицій дітей: хтось тікає у великі міста подалі від землі, хліборобської долі, стидаючись своїх мужицьких батьків, коріння, бо вони ж житним хлібом пахнуть, інші - живуть пліч-о-пліч з батьками, займаючись фізичною працею. "Бідні, нещасні люде: вирвуть мале дитя з сільського ґрунту й пересадять на інший. Помалу, помалу, воно там коріння пускає. Садовники його обріжуть і заставлять рости так, як їм здається, що воно гарно, і виходить каліка, покруч — гіллям униз! От і ми: всі покручі! Від мужиків відстали, до панів не пристали!.." Карпо - син Макара, як і батько, лишився в селі, займається господарством. "То ще не біда, що до панів не пристали, а біда, що від села, та від людей своїх, та від землі відстали!... Нещасна земля, гірка твоя доля! Тікають від тебе освічені на твої достатки діти й кидають село у тьмі... Хоч задушіться тут — нема їм діла. Вони чужі нам, а ми їм." "О, матері! Як би вас діти так любили, як ви дітей, тоді б не жаль було так упадати біля них!" Драматургу вдалось гарно передати, що освіта мужика потрібна, але не завжди перехід від селянина до пана проходить легко, часом він болючий. Треба не лише пристосовуватись до умов нового життя, а й жити розумом. Освіченість, свідоме ставлення до будь-якої справи - обов'язкові.

В "Житєйському морі" спостерігаємо за сином козака-хлібороба Макара Барильченка - Іваном, який став великим артистом, має люблячу дружину - "тиху пристань", дітей. Та людині не вистача спокійного життя, тягне на гріховне. "Спокій — смерть. Життя — вічна праця, вічне незадовольнення; вони примушують чоловіка шукати кращого, і в цім — проґрес! Чоловік повинен кипіти, кипіти й кипіти, а википів, прохолонув — спи!"

Карпенко-Карий зачіпає актуальні теми людських відносин і цінність почуттів (сім'я й обов'язки не мають компромісів.), показує акторський побут, закулісне життя, які наповнені заздрістю, брехнею, лицемірством і розпустою.