Сашко Ушкалов - БЖД
18+
User AvatarВаша оценка
3,8
(194)

БЖД

Отзывы о книге БЖД: Сашко Ушкалов

  • Аватар пользователя
    giggster
    4 апреля 2012

    Вперше почув оповідання в авторському виконанні на якийсь акції «Смолоскипу», на яку потрапив випадково. Здалося, що автор вміє писати і пише і смішно, і якісно. А от «БЖД» виявилася книжкою слабкою. З першої сторінки автор намагається сподобатися читачу, боїться, щоб читач не засумував, натужно жартує, ніби працює фельєтонистом в "Перці" і боїться втрати роботу. Персонажі одновимірні. Нігадяї мають одну нігадяйську рису. І є складний головний герой (плюс кілька другорядних позитивних, які знову-таки мають ніби один бік – хороший друг, красива дівчина). Підліткова писана-переписана тема "ми такі неформали, ми такі розумні, що п'ємо водку, бо світ нас не розуміє", книжка Ортеги-і-Гассета, яку герой не цитує, тільки ходить з нею під пахвою, – це вже певна торгова марка укрсучліту (у Чеха в "Цього ви не знайдете в Яндексі" функцію такої самої фантомно-інтелектуальної мітки виконує томик Гегеля). Напевно, томик має відразу позначати високі інтелектуальні потреби героя, але натомість створює враження, що гегелегассети треба герою для ваги – щоб не улетіти в заоблачні висі у зв'язку з повною повітряністю образу. В цій інтелектуальній битві з книгою наперевіс герою зберігти цноту – жодних видимих результатів знайомства з Ортегою-і-Гассетом ми не бачимо. Дратує вічне балансування між страхом опуститися до відвертої попси (ніби «комерційна література» це щось ганебне, за яке обов'язково має бути соромно) і страхом (невмінням?) написати щось глибоке. Не побачив ані свіжих ідей, ані свіжого виконання. Підліткове бажання написати книгу.

    Читать далее
    like12 понравилось
    220
  • Аватар пользователя
    MuseAmelie
    10 ноября 2013

    Так от, читала раніше дуже давно і якось не сприйняла так гаразд, як тепер (там же матюки!). А тепер! Я б і не перечитувала, якби повість не вийшла новим виданням у Книжковому клубі. Та й навіть не тому. Дуже гарні ілюстрації Марисі Рудської, щоправда є недоліки самого друку, але то таке. Загалом, про книжку. Давно в мене такого не було, що я, читаючи щось, так не могла стримати сміху, щоб аж на мене зглядалися люди. Це не лише одна історія. Це - історії в історії (о, якось так). Якісь коротенькі, малесенькі спогади головного героя додають наївності і трохи дитячості книжці, і, водночас, дуже веселять (але там все веселить взагалі то). Без цих ліричних відступів було б не так. Можна шукати в цій крейзіновел глибини, проблеми, які зачіпає автор. І знайдете. І, можливо навіть задумаєтесь, усвідомите, що робити зі своєю свободою (якою б вона не була), а потім почитаєте далі і будете реготати (ну от так пише Ушкалов:). А БЖД, бо безпека життєдіяльності, без якої ніяк. І якщо не складеш іспит з такого предмету, то й не жалійся потім, що не знав, як діяти в тому житті.

    Рекомендую всім, але ОБЕРЕЖНО. Ненормативна лексика.

    "у всякого своя карма і свій джип черокі"...

    Читать далее
    like9 понравилось
    239
  • Аватар пользователя
    yahooella
    20 октября 2011

    Случайно приобрела "БЖД", чтобы почитать что-нибудь легкое в поезде, во время дороги из Харькова. Мой выбор оказался как нельзя кстати, и книга еще больше усилила впечатления от этого замечательного города и погрузила в его атмосферу.

    Написано очень живо и весело, затягивает с первых страниц и оторваться практически невозможно - проглотила за часа три-четыре :) Герои попадают в такие простые и знакомые ситуации, хотя местами и немного сказочные. Кто был/есть студентом, тот определенно поймет!

    Отдельное спасибо Сашку за Билла Дауна и его мопед :)

    9 из 10

    Читать далее
    like6 понравилось
    77
  • Аватар пользователя
    Tangerine
    29 мая 2008

    Отличная книжка для чтения в общественных местах во время моментов вынужденного бездействия. Иногда с трудом могла сдерживать смех. Чувство юмора у автора чудесно. Если бы он еще потрудился хоть немного отработать язык - слишком сырым выглядит на мой вкус. А так мило конечно. Традиционный для современной украинской литературы жанр "полублог-полубог".

    like5 понравилось
    43
  • Аватар пользователя
    Girl_with_a_book
    14 июля 2019

    Книга на любителя. Поринувши в історію, склалося враження, що я перебуваю під кайфом або в стані алкогольного сп'яніння. Написано гарно. Важке українське життя з долею гумору. Справді, місцями було так смішно, що просто не могла читати далі... і так, інколи депресивно, але відкрито, емоційно правдиво. Проте, нажаль, після неї залишився якийсь неприємний осад, тому лише r30-x-red.png

    like4 понравилось
    396
  • Аватар пользователя
    souschuk
    28 сентября 2015

    Сила в... силі

    Через всеохопний опис дійсності головного героя книга є, ну, фактично, алюзією на молодіжне життя початку двухтисячних, доведеною до абсурду. Баз — це молодий хлопець, який не має амбіцій, не думає про збагачення, не мріє про славу чи щастя загалом. І таке життя має пояснення, доводить автор уміло вкрапленими та іронізованими деталями про дитинство База й про ті події, які змусили його… не те що розчаруватися у світі, а скоріше сприймати суспільство цинічно та байдуже.

    Свідомість База спотворена несправедливістю, а ця несправедливість випливає з тих змін, що їх приніс розпад СРСР, і зміни ті були не на краще; ба навіть навпаки, замість того, щоб принести щось нове, ці зміни залишили пустку — некомпетентних шкільних вчителів, корумпованих викладачів, бандитів і так далі.

    Тим не менш, Баз все одно шукає промінь надії, відповідь на питання: то для чого це все, постійно повертаючись до спогадів та роздумів. Тим часом, навколо хлопця відбуваються події, в яких зображається згаданий Оксаною Стефанівною у її відгуку на обкладинці соціал-дарвінізм двохтисячних — хто б не мав більше влади чи грошей, він все одно може виявитися тупим злобним чмом, яке в будь-який момент може відібрати в тебе або гроші, або життя.

    Тобто врешті-решт сила в силі, брате, а не в розумі, правді чи грошах. А всім слабшим, цьому виживаючому поколінню, доводиться лише підлаштовуватися під ці обставини і якось продовжувати існувати.

    Читать далее
    like4 понравилось
    173
  • Аватар пользователя
    kluk
    29 октября 2014

    Такі книги, дуже добре читати в дорозі, коли не треба замислюватися, а просто пропускати через себе текст. Головне, щоб це було позитивно і добре написано. З цим, Ушкалову, на мій погляд вдалося справитися. Але є одне але. Мені не вистачило в цій повісті кульмінації. Все витримано на одному рівні, навіть кінцівка залишається без "останнього слова". Інша книга Ушкалова Жесть сподобалась набагато більше, все таки, таке чтиво більш привабливе в форматі оповідань, а не більш великого тексту. Рекомендовано для прочитання, але без очікування, чогось надзвичайного.

    Читать далее
    like3 понравилось
    143
  • Аватар пользователя
    MariiaRybnikova
    1 октября 2017

    Вы знаете, мне понравилось.

    Такая современная книженция. И смешила и интриговала. А главное, мне не хотелось от неё отрываться, она погружает в себя полностью. Советую украинским читателям.

    like2 понравилось
    295
  • Аватар пользователя
    ArtemSova
    18 декабря 2016

    Хотілось продовжити знайомство з сучасними українськими письменниками, і на черзі була ця новела ... яке ж було моє здивування, коли в передмові пішла мова про "втрачене покоління", що одразу підігріло зацікавленість та продовжило "дорожній" літературний шлях цього місяця. Ця історія відкрила цікаві питання різниці між життям і виживанням, непорозуміння з другим та прагнення до першого, шляхом до усвідомлення "свободи" героїв і шляху до її відчуття, хай і на момент одного єдиного світанку ... ой, здається, забагато сказав... Це історія про маленькі радощі, і про загубленість себе в місці/часі, яка прямо вказана в одному цікавому епізоді, і є досить символічною для цієї книги...

    Читать далее
    like2 понравилось
    203
  • Аватар пользователя
    YuliyaBolkun
    14 февраля 2016

    Така собі історія чудака

    Розповідь, як на мене, досить сумбурна та беззмістовна. Єдина, що спало на думку в момент переосмислення сюжету: життя завши підкидає нам вакуум подій та емоцій, яким ми не в змозі дати ладу! Та і ніхто не в змозі (є такий критерій життєвих негараздів). Саме з такими песимістично-дивакуватими настроями "живе" чудак в цьому творі.

    like2 понравилось
    191