5 Сила в... силі

Через всеохопний опис дійсності головного героя книга є, ну, фактично, алюзією на молодіжне життя початку двухтисячних, доведеною до абсурду. Баз — це молодий хлопець, який не має амбіцій, не думає про збагачення, не мріє про славу чи щастя загалом. І таке життя має пояснення, доводить автор уміло вкрапленими та іронізованими деталями про дитинство База й про ті події, які змусили його… не те що розчаруватися у світі, а скоріше сприймати суспільство цинічно та байдуже.

Свідомість База спотворена несправедливістю, а ця несправедливість випливає з тих змін, що їх приніс розпад СРСР, і зміни ті були не на краще; ба навіть навпаки, замість того, щоб принести щось нове, ці зміни залишили пустку — некомпетентних шкільних вчителів, корумпованих викладачів, бандитів і так далі.

Тим не менш, Баз все одно шукає промінь надії, відповідь на питання: то для чого це все, постійно повертаючись до спогадів та роздумів. Тим часом, навколо хлопця відбуваються події, в яких зображається згаданий Оксаною Стефанівною у її відгуку на обкладинці соціал-дарвінізм двохтисячних — хто б не мав більше влади чи грошей, він все одно може виявитися тупим злобним чмом, яке в будь-який момент може відібрати в тебе або гроші, або життя.

Тобто врешті-решт сила в силі, брате, а не в розумі, правді чи грошах. А всім слабшим, цьому виживаючому поколінню, доводиться лише підлаштовуватися під ці обставини і якось продовжувати існувати.

Літературний ВІДЕОогляд книги Сашка Ушкалова "БЖД"