Цитаты из книги Arc de Triomphe

Забути. Яке слово! В ньому і жах, і розрада, і моторошна нереальність. Хто б міг жити, не вміючи забувати? Але хто здатен забути все, чого не хочеш пам*ятати?

Завтра-слово лишённое всякого смысла.

- Ладно, братец, мы и спим слишком много в комнатах. Превращаемся в мебель. Чем мы стали? Ходячей мебелью - диванами, туалетными столиками, сейфами, арендными договорами, получателями жалованья, кухонными горшками и ватерклозетами. - Правильно, мы стали ходячими рупорами идей, военными заводами, приютами для слепых и сумасшедшими домами.

Все будет хорошо! И то, что произошло, и то, что еще произойдет.

Он был не настолько глуп, чтобы не верить в случайности.

Мужчина - не мужчина, если деньги у жены.

Посмотри на это лето, лето тысяча девятьсот тридцать девятого года. Оно пахнет порохом. Розы - это снег, который будущей зимой покроет братские могилы.

Длинные, нескончаемые ряды домов, протянувшиеся вдоль бесконечных улиц; ряд окон, а за ними – целые пачки человеческих судеб… Биение миллионов человеческих сердец, словно беспрерывное биение сердец миллионносильного мотора, медленно, медленно движущегося дорогой жизни, с каждым ударом, миллиметр за миллиметром, приближаясь к смерти.

Можно начинать, когда уже ничего не ждешь и ко всему готов, когда обладаешь простой, не раздробленной, а окрепшей силой опыта.

Любовь! Что только не прикрывается ее именем! Тут и влечение к сладостно нежному телу, и величайшее смятение духа; желание иметь семью; потрясение, испытываемое о чьей-то смерти; иступленная похоть и единоборство Иакова с ангелом

Ми виграємо дні, кохана, і втрачаємо роки, та хто про це знає і кого це турбує? Мить — це життя. Мить найближча до вічності.

... Турбота про подальше існування. Без цього ми могли б кохати тільки один раз, а потім усе б відкидали. А так лишається дещиця туги за тим, кого ми залишаєм або хто нас залишає, і прикрашає ореолом того, хто приходить потім. Після втрати чогось нове набуває певного романтичного забарвлення. Давній невинний самообман.

Хіба може бути кохання довершеним, коли я щоночі, засинаючи, втрачаю тебе?

Втомлені тільки переможці. А не переможені. Перемога робить людей безтурботними й необережними.

Властиво, байдуже де жити. Більше вигод чи менше — не це важливе. Важливо тільки, на що ми витрачаємо своє життя. І то не завжди.

Нам більше не треба думати. Усе за нас заздалегідь продумане, пережоване, відчуте. Консерви. Тільки відкривай бляшанки. Їх тобі тричі на день приносять додому. Нічого вже не треба сіяти, вирощувати, варити на вогні питань, сумніву й туги. Консерви. Життя наше не полегшало. Тільки подешевшало.

Пий, мовчи й живи, вбивце зі скальпилем! Дивися, що з нами сталося. Наскільки я знаю, лише в стародавніх греків були боги вина й веселощів: Вакх і Діоніс. А в нас замість них — Фрейд, комплекс неповноцінності й психоаналіз, страх перед гучними словами в коханні й надмір гучних слів у політиці. Жалюгідне покоління, еге ж?

Ми разом, а надовго чи ні, хто знає. Ми разом, і цього досить. Навіщо наліплювати етикетки?

— Щастя, де воно починається й де кінчається? — Воно починається з тобою і кінчається з тобою. Це ж так просто.

Кэт ощущала мелодию всей кожей, ей казалось, будто апрельская ключевая вода пощипывает плечи. Захотелось услышать чей-то зов и откликнуться, но никто не звал.