20 лютого

Військовий корабель або як важливо робити крок самому

Часто ми буваємо досить вперті і ніяк не хочемо піти на поступ, навіть, коли помічаємо свою неправоту. Причини бувають різними: страх втрати авторитету, впертість, завелика самовпевненість. На жаль, нам це в житті зазвичай заважає. Важче з друзями, роботою і навіть із собою. Як наслідок, зіпсуті нерви, невдоволеність, погіршення стосунків, погана репутація. А всього-навсьго було потрібно зробити перший крок...не так важко правда?

Я в дитинстві ніколи не хотіла поступатися. Це було моїм кредо. Я вважала, що це так по-дорослому і, що тоді всі будуть мене поважати. Вийшло зовсім навпаки. Ніхто не хотів спілкуватися, бо знали, що якщо я чогось захотіла то буде тільки так і крапка.
Зараз оглядаючись я розумію на скільки це було безглуздо. Хоча...і тепер виникають такі моменти, де я проявляю цю свою слабину. Проте це не головне, адже хоч маленькими кроками, але я йду до своєї цілі - вдосконалення. І вірю у те, що коли кожна людина вмітиме поступатися без зайвих негативних емоцій - світ стане іншим