Серия книг «Лауреати "Смолоскипа"» — 30 книг

Книгу Марини Соколян "Цурпалки" варто розцінювати початком цілком автономного й самобутнього творчого досвіду, який не покладається на домінуючі в 90-х роках знакові системи. Втім, окремої уваги заслуговує висока культура слова письменниці, що мотивується - у першу чергу - доброю освітою.

Книгу Марини Соколян "Цурпалки" варто розцінювати початком цілком автономного й самобутнього творчого досвіду, який не покладається на домінуючі в 90-х роках знакові системи.…

«Маски» Юлії Мусаковської – не просто збірка поезій, а інтригуюча гра на три дії, де співіснують денні й нічні декорації, лірична драма й містичні інтермедії. У темних коридорах та вузьких вуличках зустрічаються заблукалі пілігрими, архетипні жінки, привиди та інші химерні істоти. Драматичне дійство, що відбувається на сторінках книги, вкотре потверджує гамлетівську тезу про світ як театр. Це вдала прем’єра із майстерним поетичним словом на авансцені.
Передмова Наталки Білоцерківець.

«Маски» Юлії Мусаковської – не просто збірка поезій, а інтригуюча гра на три дії, де співіснують денні й нічні декорації, лірична драма й містичні інтермедії. У темних коридорах…

Коли хороші донецькі дівчата сприймають по-українськи, коли Йогансен із Буковські спокушають на неконтрольовані (дозволені) атракції, а суч. укр. поети пишуть листи до цнотливих мантелеп, не ходитиме лише про секс. Йтиметься про концептуальніші речі. Приміром, незлі бажання вкотре подохнути.

Коли хороші донецькі дівчата сприймають по-українськи, коли Йогансен із Буковські спокушають на неконтрольовані (дозволені) атракції, а суч. укр. поети пишуть листи до цнотливих…

Дебютна книжка Карини Тумаєвої «ZOO» відразу ж здивує читача неочікуваними, як для такої юної авторки, самоспоглядальними поезіями. Водночас вона знаменує появу нового покоління в українській літературі, що приходить на зміну «двотисячникам». Це дивовижний коктейль алюзій, ме тафор, присвят, з якого прозирають непрості слова, складені в поетичні тексти, які компонуються у химерну мандрівку трам ваєм разом з динозавром та кішечкою від Таби до Запоріж жя, між тим промовляючи до Будди, Грінуея, Бредбері й, звісно ж, Бога.

Дебютна книжка Карини Тумаєвої «ZOO» відразу ж здивує читача неочікуваними, як для такої юної авторки, самоспоглядальними поезіями. Водночас вона знаменує появу нового покоління в…

Збірка "Фієста інфікованих" вмістила вибрані поезії 1993-1999 років. Збірка відбиває непростий шлях автора. Але йдеться не про "творчу стезю", а про шлях углиб - до коріння своєї душі. Ця збірка символізує завершення духовного формування поета.

Збірка "Фієста інфікованих" вмістила вибрані поезії 1993-1999 років. Збірка відбиває непростий шлях автора. Але йдеться не про "творчу стезю", а про шлях углиб - до коріння своєї…

Автор ретельно й любовно поділив текстовий склад своєї збірки на цілком зрозумілі й переплетені між собою частини. Вийшла книжечка внутрішньо гармонійна і примхлива - як кожна люблена дитина. Одним з улюблених героїв віршів О. Коцарева є Харків як гіперпростір, населений мертвими живими, живими та нанеродженими, як-от гопники, коти, Зенон Кулик, праця, яка облизує героїв, заводи й заводські калюжі, бабусі, дідусі, собаки та контролери.

Автор ретельно й любовно поділив текстовий склад своєї збірки на цілком зрозумілі й переплетені між собою частини. Вийшла книжечка внутрішньо гармонійна і примхлива - як кожна…

Ці вірші не лише про любов і кров, а передусім про покинуті кораблі і спале­ну шкіру. Чи болітиме це читання? Цілком мож­ливо. Якнайперше самій авторці, крізь метафори якої проглядає діалогічний безмір, від якого вона не ховається. Навпаки — сміливо запрошує нас до своїх світів: видимого і не дуже.

Ці вірші не лише про любов і кров, а передусім про покинуті кораблі і спале­ну шкіру. Чи болітиме це читання? Цілком мож­ливо. Якнайперше самій авторці, крізь метафори якої…

У дебютній книжці Олега Криштопи зібрані оповідання, короткі новели й уривки з роману-анамнезу "Пляма". На думку критиків, ця проза, наснажена філософським трагізмом, дотична передусім до людського серця.

У дебютній книжці Олега Криштопи зібрані оповідання, короткі новели й уривки з роману-анамнезу "Пляма". На думку критиків, ця проза, наснажена філософським трагізмом, дотична…

Книжка «осоте!» — це 123 вірші про одне ім’я. Можете вдавати, що не знаєте цієї історії, заглядати в словник з ботаніки чи тримати в руках цю рослину, але то не змінить вашої участі. Читайте й рахуйте, промовляйте вголос — як вам підказує шкіра.

Книжка «осоте!» — це 123 вірші про одне ім’я. Можете вдавати, що не знаєте цієї історії, заглядати в словник з ботаніки чи тримати в руках цю рослину, але то не змінить вашої…

Це роман про кохання і для закоханих. Це не легке чтиво, а оригінальне плетиво думок, мандрівок, почуттів. Це книжка про минуле й сучасне. Герої зустрічаються у місті, вони живуть у місті, вони живуть містом, вони блукають ним, вони кохають, вони відчувають, вони пізнають. Що ховається за назвою роману Тетяни Стрижевської «Аd libitum»? Читайте - і тільки так дізнаєтесь правду. Він, вона, Київ — нічого зайвого.

Це роман про кохання і для закоханих. Це не легке чтиво, а оригінальне плетиво думок, мандрівок, почуттів. Це книжка про минуле й сучасне. Герої зустрічаються у місті, вони живуть…

У кожного своя карма і свій шлях, інколи дово­лі широкий.
Пропонуємо читачам наблизитись і осягнути не лише карму вітчизняних право­охоронних органів, а й автора збірки «міліція карми» — Михайла Жаржайла, який попри свою юність є мудрим поетом, чиї тексти просякнуті чутливістю і чуттєвістю, сумовитою іронією та електричним (а заразом і еклектичним) драйвом. У них ви відчуєте справжність, їм ви повірите бо­дай на ту мить, коли долається відчуження і ство­рюється комфортний світ вірша.

У кожного своя карма і свій шлях, інколи дово­лі широкий.
Пропонуємо читачам наблизитись і осягнути не лише карму вітчизняних право­охоронних органів, а й автора збірки «міліція…

У цій збірці поезій Максим Солодовник насамперед бореться не за читача, він бореться за себе. Автор ставить читача поруч із собою, замість себе. І це найбільший прояв відкритості до того-хто-сприймає. У цій зворушливій, відчайдушній боротьбі за себе, поет у кожному вірші, у кожному слові водночас творить себе нового і знищує, мучить себе і оберігає, забуває про себе і згадує. Поруч із затишшям і умиротворенням тут усюди відчувається внутрішній надрив, надлом, спроба вирватися.
Це тексти більше не для когось, але тексти – від себе, від свого «обжитого бункера душі», у який ми потрапляємо, чуючи «…голоси подорожніх у сутінкових довгих алеях…».

У цій збірці поезій Максим Солодовник насамперед бореться не за читача, він бореться за себе. Автор ставить читача поруч із собою, замість себе. І це найбільший прояв відкритості…

Передмова Ростислава Семківа, післяслово Сергія Жадана.
Поезія Богдана-Олега Горобчука - це напівбожевільна через багатства реалій модерного світу відеокамера, котра знову і знову намагається відшукати щось стале, проте не в змозі зупинити свій нескінченний пошук. Потворне і жахливе ба-чить Горобчук, гарне і яскраве він бачить. Не впорядковує, не встигає осмислити, просто бачить, фіксує, відкидає і поспішає бачити далі.

Передмова Ростислава Семківа, післяслово Сергія Жадана.
Поезія Богдана-Олега Горобчука - це напівбожевільна через багатства реалій модерного світу відеокамера, котра знову і…

«Дзеркальний куб» — це неевклідовий погляд на поезію. Єдність часу, місця і дії тут тільки позірна і тримається на непевних нитках експресії. Тексти об’єднані у цикли, що не означає, ніби їх насправді щось об’єднує. Тому найкраще сприймати цю збірку як нескладений кубик Рубіка, усі клітинки якого, однак, дзеркальні.

«Дзеркальний куб» — це неевклідовий погляд на поезію. Єдність часу, місця і дії тут тільки позірна і тримається на непевних нитках експресії. Тексти об’єднані у цикли, що не…

Книга ця - різнобарвний клубок ниточок-історій, вели­ких і малих, яскравих і тьмяних. Павло Кирик експеримен­тує з ракурсом подій - від кута зору, від оповідача змінюється і сенс, обставини набувають іншого значення, постають у новому світлі. Ця книга показує альтернативи розказаних історій, варіанти їх розуміння і інтерпретації. Спочатку ми глядачі у великому залі: усе яскраве світло - на сцені, обличчя, рухи чіткі й однозначні. Потім нам від­кривають хід за лаштунки, де вистава, що все ще йде, по­збувається ознак однозначності та прямолінійності.

Справжні причини відкриваються нам не одразу, так само, як і будь-що цінне. Олюднення читача стається через олюднення героя - підіймаючись, вивищуючись над мно­жинними обставинами, що нас огортають щохвилинно, ми згадуємо про щось більше. Зникає наліт примітивного по­буту і сліпої буденності. Повертається Зір.

Книга ця - різнобарвний клубок ниточок-історій, вели­ких і малих, яскравих і тьмяних. Павло Кирик експеримен­тує з ракурсом подій - від кута зору, від оповідача змінюється і сенс,…

Що чекає на натхненну викладачку, поціновувачку Селінджера і «Товариства мертвих поетів», у стінах українського пересічного вишу? Який він – «дружній педагогічний колектив»? Яка вона – визнана колегами» норма, у яку катастрофічно не вписується новенька Аліса, або, як називають її студенти, Alice of Wonderland? Та кафедральний світ, на відміну від світу Керола, – реальний. Як і закони, за якими він функціонує. Як і його персонажі – хоч які комічні чи абсурдні. Вони знайомі вам з університетських років, і, можливо, ви так само намагалися їм протистояти.

...Хіба ви не мріяли про велике (і дотепне!) викриття?

Що чекає на натхненну викладачку, поціновувачку Селінджера і «Товариства мертвих поетів», у стінах українського пересічного вишу? Який він – «дружній педагогічний колектив»? Яка…

Цю книжку потрібно сприймати як випадок. Попри еклектичність тем і засобів, "Необхідне підкреслити" складена як цілісний продукт, своєрідна гра. Її можна читати наскрізь: послідовність віршів не хронологічна, проте утворює єдину історію із декількох малих. Або ні.

Зрештою, найважливіше можна побачити на світлі.

Цю книжку потрібно сприймати як випадок. Попри еклектичність тем і засобів, "Необхідне підкреслити" складена як цілісний продукт, своєрідна гра. Її можна читати наскрізь:…

Північними стежками йде самотній мандрівник — читач, що його веде Слово. Ці стежки, порослі мохом, дихають і говорять, показують і мовчать. Ці стежки — спосіб зібрати себе, розкиданого частинками мозаїки, які блищать на поверхні білосніжного покриву. Ступати ними — пригадувати і віднаходити. І хоч ми ніби йдемо вперед стежками півночі, насправді ми повертаємося все глибше до самих себе.

Читання листів нині стало чимось незвичним і давньозабутим. Арсеній Тарасов повертає нас до цього втраченого досвіду, важливого і цінного, як розповідь. Листи — це завжди діалог з вічністю, це форма, в якій відбувається народження Істини.

Поезія Арсенія — це бажання зазирнути за горизонт, побачити і почути невловимі нотки, загублені у тиші. Таке можливо лише у місці зосередженості, спокою і самозанурення, місці, де повітря щемке і холодне. Врешті-решт, якщо не зможете знайти таке місце — пишіть листи.

Північними стежками йде самотній мандрівник — читач, що його веде Слово. Ці стежки, порослі мохом, дихають і говорять, показують і мовчать. Ці стежки — спосіб зібрати себе,…

Ви тримаєте у руках історію молодої богемної та популярної художниці Рози Вітрів. Вона шукала натхнення, а зустріла найгіршого і найпрекраснішого чоловіка. Її спроби нормального життя перетворюються на театр абсурду. І, незважаючи на втечі, всі злети і втрати, пошуки і відкриття, у цій шаленій, часом пристрасній, часом болісній коловерті, Розі вдається зберегти найважливіше — себе.

Ви тримаєте у руках історію молодої богемної та популярної художниці Рози Вітрів. Вона шукала натхнення, а зустріла найгіршого і найпрекраснішого чоловіка. Її спроби нормального…

Кажуть, що сучасна молодь нічим не цікавиться. Кажуть, що з сучасною молоддю нема про що говорити. Різне кажуть. Молодь на закиди не відповідає. Вона просто творить.
Дебютна збірка Зази Пауалішвілі «Реґіна Ольсен» — яскраве тому свідчення. Філософія, теологія, лірика — ось теми авторських розмов і розмислів.
Дванадцять розділів, але один із них порожній. Чому?

Кажуть, що сучасна молодь нічим не цікавиться. Кажуть, що з сучасною молоддю нема про що говорити. Різне кажуть. Молодь на закиди не відповідає. Вона просто творить.
Дебютна…