5

якщо б мені довелося між чимось вибирати, я завжди вибирав би читати Іздрика
бо його проза надихає, нагадує про речі, які колись точно знав, про думки, які забув, про те, про що ще не встиг розміркувати

стилістика його письма на рівні, що змушує тебе визнавати себе повним лузером і графоманом, а його - богом стилістики

можливо я перебільшую, та й він сам говорить про свою маніякальну схильність трощити мову, складаючи друзки на свій смак, а те що кінцево виходить - нев'єбенно круто

отже про що даний літературний перформанс?

по-перше: про поета та його ....(точки відліку, критичні, зору, ігуану, славу, смерть, дружбу, поетів, прозу та критику etc)

про геніяльність Андруховича ще
(ну, то він геній ,чи не так?)

по-друге: про психоделічне життя усіх, хто бачить щось за особистою матрицею

по-третє: про тебе