4 Вулицями Рівного...

Серце було розбите вщент. На мільйони дрібних часточок, які вона потім довго-довго збирала докупи, а рани гоїлися довго і непомірно боляче. Вона вже давно не тримає на нього зла і образ. Час стирає все, і навіть біль. Лишаються лише шрами на серці. Вони болять інколи, але не надто.

Перші 170 сторінок читаються на одному диханні. Дуже захоплююча книга. І все не дає спокою, що буде далі?
А от кінець просто розчарував. Якось не змогла «дотягнути» ту інтригу на завершення. Якось так прогнозовано. І дочитувала лише через те, щоб впевнитися в прогнозованості завершення.
П.С. Цікаво було читати і виринати в етюдах міста Рівного. Ніби гуляєш містом поруч з героями.
П.П.С. Ця книга сподобалася набагато дужче за «Рондо місячної ночі».
І цитат вибрала "для себе" більше. Особливо про консервацію! :)

Источник