4

Спойлеры
В цій новелі змальовано повернення з наймів в рідне село дівчини з дитиною на руках. Показано весь той вихор думок, що в цей час присутній в голові колишньої наймички. Вона згадує, коли її відправляли до пана, то казали в усьому його слухатися... От і дослухалася, повертаючись з дитиною, нікому не потрібна... Вона думає, що буде далі з нею та її дитиною і видно розпач дівчини, безвихідь її стану... Певно мати її прийме, а батько говоритиме, що не треба йому такої дочки, що збезчестилася в наймах, та прийшла додому з панською дитиною на руках. Та дівчина знає, що скаже батькові: вона винна тільки в тому, що мусила піти на заробітки, щоби батькам було легше і щоби їм допомагати...
У «Зведениці» автор не тільки не називає імені героїні, а й зовнішнього вигляду не описує. Всі художні засоби «працюють» на розкриття внутрішнього світу збезчещеної дівчини, перейнятої несвітським болем, страхом, соромом, жалем. З її плутаних думок, поданих у формі діалогізованого внутрішнього монологу, можна дізнатися, що примусило її піти на службу і стати по­криткою. В основу новели покладено конфлікт між дійсністю і покаліченим нею материнством. Ситуація вкрай напружена і драматична. Молода мати-покритка мусить зазнати моральних і фізичних екзекуцій від батьків і села. Усвідомлення цього завдає їй неви мовних страждань. Будова сюжету заснована на часово-причинному зв'язку трьох ситуацій, що відзна чаються певним внутрішнім розташуванням емоційно-експресивних акцентів. Перша — уявна зустріч із селом і виправдання перед ним; друга — уявна зустріч з парубками і дівчатами, їх звинувачення; третя — уявна зустріч з батьками і каяття-прохання.
Страшно подумати стільки таких дівчат було в той час, скільки дівчат уособлює героїня своїми думками, своїм становищем, своїм стидом, своїм вчинком, в якому вже пізно розкаятись, і стільки всього їй ще треба буде пережити й перетерпіти...