5 " І піде брат на брата, сина батько прокляне, а сини відречуться від батьків...І рідною кровю дітей годувати будуть. А хліб стане і життям, і смертю."

Світлана Талан "Розколоте небо"
Навіть не знаю, що писати це неймовірна книга. Стільки емоцій, немає слів. Українська земля 20-30-х років на якій орудував диявол.
Кожного дня в Україні помирало приблизно 25000 людей.
Історія починається з родини "куркулів" Чорножукових. Найбагатішої родини в селі Підкопаївка. А саме з наймолодшої дочки Павла Серафимовича Варі . Солодке сповнене спокуси нічне кохання в березовому гаю Варі та Андрія, яке ось ось стане забороненим і розділить дві долі.
Прокляті комуняки, котрі увірвались до села і почали свою колективізацію та заохочення селян до колгоспу. Спочатку добровільно, а потім примусово.
У селян, котрі все своє життя горбатились в землі, забирають те єдине, що вони нажили за свої роки.
Неосяжні податки, напади кожного дня "червоної мітли", зрада кращої подруги, заборонене кохання, смерть рідних все це чекає на молоду Варвару.
" Коли люди довго бояться, вони звикають до страху і перестають його відчувати. Настає байдужість, отупіння, здичавіння. Чи зараз плачуть - тужать за померлими? Смерть уже стала настільки звичною, що про неї говорять спокійно. І знаєш чому? Бо люди так настраждалися, намучилися, нагорювалися, що смерть - єдиний порятунок від страждань. "
В цій книзі маса рецептів, які люди вигадували, аби хоть щось готувати, з того , що було. Борщ з кропиви, драники з липового листя, суп з лушпиння картоплі, ліпеники з качанів кукурудзи, тошнотики.
Взагалі то я терпимо відношусь до всяких там огид ті відраз, але під кінець книги мене дійсно почало нудити від тих жахіть, що люди коїли зі своїми рідними, дітьми.
" І піде брат на брата, сина батько прокляне, а сини відречуться від батьків...І рідною кровю дітей годувати будуть. А хліб стане і життям, і смертю."
Це жах, а не книга, в хорошому сенсі, я вважаю, що кожен повинен перечитати та відчути цю історію, бо це частина нашої історії.
Це 9 із 10.