Больше рецензий

23 июня 2017 г. 15:19

857

4

Книга, що примусить і сміятися і поміркувати над своїм життям і зробити висновки...
Перша частина найцікавіша бо написана зрозумілим, пришелепкуватим стилем та піднімає настрій навіть тоді, коли сміятися бажання немає. Опис дитинства та всього ідіотизму радянських часів. Добре повернутися у ті часи та поржати, завдяки суржику та гуцульському гумору.
Друга частина написана у такому стилі, що потребує напруження мозку, додумування та концентрування на головному. У цій частині описуються відносини авторки з чоловіками, розказується про стосунки та їх складність, але все це так сплетено, що має бути зрозумілим лише одній авторці.
Третя частина цікава, але незв'язна. Шматки життя, розмова один на один з самим собою про родину, свій власний шлюб, дітей, моменти житті та про те, що є в ньому найголовнішим.
Вдало зробленний висновок надає наснаги та бажання щось змінити та жити повним життям.

"Для того, щоб жити на повну, не потрібно мати ні статусної пишноти, ні чогось іще, аби заздрим сусідам вилазили очі. Від усього, що маєш, робиш, відчуваєш, треба отримувати насолоду. І вона, хай як це дивно, не збільшується від нагромадженого багатства. Адже можна й у виняйнятій хаті пофарбувати стіни в той колір, у який хочеш сам, а не хтось, можна жити без меблів і пити дороге вино, не мати авто, але потрапляти велосипедом у такі місця, котрі іншим і не снились. Головне ж, ти знаєш, робити все з власної волі. Тоді це правильно і морально. А ламати себе - найбільший з гріхів."