5

Історія цих двох – колишнього наркомана Джеймса та його рудого рятівника кота Боба – завжди торкає серце. Третя книга про них – і втретє вона викликає такі ж приємні емоції. Від усвідомлення того, що ці двоє існують насправді, розповідь читається з ще більшим захопленням. Кіт Боб став справжнім спасителем Джеймса. Своєю появою в нього в під’їзді на килимку під дверима він заклав початок докорінних змін в житті головного героя.

Всі говорять постійно про пухнастого, про те, який він милий, кмітливий, дотепний та розумний кіт. Я теж захоплююсь ним. Але ми знову лишаємо в тіні самого Джеймса. Погодьтесь, не кожен наркоман, що сидить на героїні, побачивши бездомного кота в себе під дверима, забере його до себе жити. Та й зараз мова не лише про наркоманів. Джеймс – хороший хлопець з складним дитинством, в якому були не ідеальні стосунки з батьками та однолітками, і саме це в майбутньому стало причиною його наркоманії. Але він - людина з добрим серцем, яка сама того не усвідомлюючи шукала собі підтримку і опору, друга, який буде з ним завжди і заради якого хотітиметься змінюватись. Просто так склалось, що доля вирішила звести Джеймса й Боба саме в той момент, коли обидвоє потребували один одного. Вони зустрілись в потрібний час і в потрібному місці. Як наслідок, Джеймс врятував життя Боба, а Боб врятував Джеймса.

А ще під час читання третьої частини автор не раз наголошує на тому, що нехай він не заможний, без нормального стабільного заробітку, з побитою та заклеєною кількома шарами скотчу гітарою, але маючи поруч таку вагому підтримку – рудого кота Боба, - він щасливий. І відсутність багатьох матеріальних благ допомагає йому яскраво розуміти, що щастя – в простих речах, яке ми, на жаль, не завжди здатні розгледіти, на відміну від Джеймса.