Больше рецензий

dolli_k

Эксперт

субъективно обо всём

8 октября 2016 г. 15:30

846

5

Я безмежно вдячна долі, яка звела мене з моєю вчителькою української мови та література, яка не лише мене підтримує, а й дає читати такі чарівні книжки...

Незвичайна, просто неперевершено написана історія звичайної сільської жінки з Західної України. Скільки в її житті було болю й страждань, скільки всього вона перенесла, скільки тягарів перенесла на своїх плечах. Але не зламалася, не опустила рук. Не стала жорстокою і злою. Зуміла віднайти щастя. І залишилася сильною та впевненою в собі жінкою.

Історія написана просто надзвичайною мовою. Спершу я дуже довго не могла звикнути, а потім у кожній наступній прочитаній книзі мені чогось не вистачало. Я шукала очима цю родзинку мови, але не знаходила. А тут вона є. Я дуже хочу читати Лиса далі. Його майстерність дійсно гідна поваги. Я насолодилася цією історією, яку ніколи не забуду.

Прочитано в рамках игры Русское лото, Тур 3
Отдельное спасибо Nina_M , которая лично посоветовала мне эту книжку в моей подборке

Комментарии


Коли я читаю Лиса, то завжди маю до нього якусь претензію, але припинити читати його книги не можу:) Так, "Соло для Соломії" - твір з особливим шармом про долю сильної жінки, але мені часом хотілось ту Соломію потрусити за плечі й сказати - серце треба іноді "відключати", а вмикати раціональний розум. Хоча на те ми всі такі різні й світ відчуваємо по-різному, щоб жити по своєму.


Вона не могла відключити серце, бо жила за його покликом. Вона іноді робила нераціональні з погляду тверезого розуму вчинки, але нею керували почуття. Для неї це були не прості швидкоплинні захоплення, а справжні почуття.


Цілком погоджуюсь з твоєю думкою. Кожну ситуацію, з якою стикаєшся, включаючи літературну, сприймаєш крізь призму власного життєвого досвіду, приміряєш "на себе", тому я Соломію зовсім не засуджую, просто якби була з нею знайома, то порадила б поводитись трішки по-іншому. Перша половина книга, на мій погляд, просто неперевершена, а от друга була не така емоційна і захоплююча для мене.


Так, друга половина вже більш схематична, проте теж цікава.
Живе собі Соломія, набиває гулі, та продовжує прямувати за покликом серця. Часом я теж живу емоціями, тож її дуже добре розумію.