3 Історія про неспортивну поведінку

Не знаю, хто сказав, але сказав чисту правду - всі ми родом з дитинства. Досвід, враження, емоції, пережиті в юному віці супруводжують нас по життю, впливаючи на рішення, які ми приймаємо будучи дорослими і свідомими. Саме про це, як на мене, книга Євгена Положія "По той бік Пагорба". Доля боксера на прізвисько Вуж склалася не дуже добре - в кар"єрі не довелось здобути омріяних досягнень, сім"я розпадається, ще й перед вирішальним боєм у особистий простір вриваєтьсч вітер з минулого, що підіймає хвилю приємних і болючих спогадів. Саме моменти, де герой згадує свої літні канікули в селі, мені видались найяскравішими. Дід, що беззастережно вірить у внука; перше кохання і перші суперники; вибір і зрада; футбол на пагорбі й полуниці із чужої грядки... Нікому нічого не нагадує? Цікава також лінія стосунків і підкилимних ігор в світі великого спорту. Але розповідь зводиться, на мою думку, до дилеми - що робити, коли на горизонті з"являється старий ворог, який відзначається підступністю і силою, що зажди грав нечесно, а засобів йому протистояти небагато? Сигнал про те, що в зрілому віці доводиться розв"язувати провлеми юності, напевне, свідчать, що в юності якийсь урок було засвоєно погано. Ось і доведеться Вужеві приймати рішення, чи варто повторно перескладати іспит й починати нове життя, чи буде шлейф з непевності й нечисото сумління від порушення власних принципів fair play отруювати повітря довкола й надалі, навіть якщо противник ніяких правил не визнає...