5 Первінка та Сіроманець

Моя любов до Миколи Вінграновського почалася з повісті "Первінка".
Чомусь його творів не було в шкільній програмі, коли я вчилася в школі. Зате було українське радіо:) Мені тоді було тоді 12 років, була зима і ми щось із татом робили на кухні, певне, чистили горіхи на торт. А по брехунцю, який ніколи не вимикався, йшли "Літературні читання"... І я, затамувавши подих, слухала історію про те, як хлопчик ходив купувати корову.
Я мусила то прочитати! Наступного дня тато приніс мені з роботи - там була хороша бібліотека - цю збірку прози для дітей Миколи Вінграновського.
Потім уже я відкрила для себе Вінграновського-поета. І я не раз поверталася до його творів.
Але "Первінка" - одна з улюблених речей.
За щемністю й правдивістю - щодо теми "війна очима дитини" - її можна порівняти хіба з "Климком" Г. Тютюника.