5

Після періоду загального знайомства з украïнською історією (тут можна порадити, зокрема, Яковенко), починається етап заглиблення у деталі. І ця книжка Толочка, незважаючи на невеликий фізичний обсяг, торкається багатьох. Тут і перші російські травелоги кінця XVIII-початку XIX ст. - періоду "відкриття Украïни" великоросами, і ïхні ж (часто марні) пошуки своєï історіï в Украïні, генезис національного самосприйняття украïнців - від "козацькоï історіï" початку XIX ст. до "довгоï історіï" кінця століття, історична концепція Грушевського і відома полемика Погодіна та Максимовича (в якій час все перевернув догори ногами, переплутавши мотиви і суть аргументів обох учасників), а також розсипи дрібніших, але не менш пізнавальних історичних відомостей. Вчергове зауважив, скільки концепцій з історіï Украïни/Росії беруть початок саме з XIX ст. і надиво продовжують жити сьогодні.
Я це вже не раз писав в інших відгуках на прочитані книжки з історіï, повторю знову: історична правда завжди складніша і заплутаніша, ніж розхожі популярні уявлення. Все треба освоювати, перетравлювати, щоб концепція Украïни була і точнішою, і повнішою, і тим самим не схожою на ті примітивні закидони, які ми чули сто, двісті років тому, чуємо і досі: про австрійський Генштаб, Леніна, який придумав Украïну, перекручену поляками російську, вічне братерство, вічну спільну історію та інші безкінечні дурощі.