3

Старий Нью-Йорк - анемічний, консервативний маленький світ віталень і банкетних залів фешенебельної П'ятої авеню, в якому ніколи не виставляли напоказ справжні почуття і наміри. Світські раути, бали, вечірки, походи в театр і оперу, поїздки за місто, гра в карти у вузькому колі обраних, де невпинно культивувалися застарілі традиції і сміховинні умовності, а найбільшим злочином вважався громадський скандал і скомпрометована репутація, що часто вело до негайного відлученню від цього аристократичного кола.

Уортон зриває з нью-йоркського товариства маску нестримних веселощів, що іскриться від шампанського, посмішок, вишуканих нарядів і брехливої доброзичливості, оголюючи під нею справжність життя міста, повну заздрості та інтриг, де за кожною вуалеткою ховається лицимірна маска, шуршання пишних спідниць заглушує злобне шипіння за спиною, де кожен жест, кожен погляд, кожне слово, служить лише одній меті - завоювати становище вище, безжально відкинувши убік всіх, хто може стати на твоєму шляху.

Героїня книги Лілі Барт, приваблива дівчина, займає чільне місце в суспільстві, знаходиться на вершині свого успіху. Однак, вона стикається і зі зворотною стороною цього успіху - її краса і чарівність викликають нездоровий інтерес і заздрість. Вона підшукує собі багатого чоловіка, щоб відповідати очікуванням суспільства, але при цьому пропускає повз справжнє почуття. Авторка детально описує її душевні метання, Лілі огидно виходити заміж з розрахунку, а з іншого боку - нестерпна сама думка про бідність. Внаслідок вона вступає в боротьбу не тільки з усім тим елітним суспільством, але й з власною совістю. Ця історія, насправді про те, що залишатися порядною за будь-яких обставин і не йти на поступки перед совістю іноді коштує дуже дорогої ціни.

Багато хто порівнює книгу Уортон з Анною Кареніною, мені хочеться сміятись з таких порівнянь, бо безколірна постать Лілі безнадійно затьмарена Кареніною. Нудно. Прісно. Нецікаво.