5

Я – такий, як і ти: трохи ледачкуватий,
трохи забудькуватий, не дуже вишиваний,
але дотепний і не занудний, бо комікс!
Бо - український!

Максим Оса щойно повернувся з походу, а дівчина Настя вже не його наречена, а самого козака тиждень тому поховали під старим дубом на цвинтарі, навіть хреста йому з написом справили. Ось сидить наш Максим над місцем свого останнього притулку, п’є горілку та думку гадає, що робити йому тепер, куди податися. Аж тут розвертаються такі події, що без пляшки та шаблі не розберешся що й до чого.
Пан Кричевський козака нашого до себе кличе, про Матвія Хвоста розпитує та просить про допомогу. Немає куди нашому герою подітися, розпочинає він особисте розслідування вести, по ходу якого багато чого жахливого та цікавого дізнається.
Маємо добрий детектив, з містикою, пригодами, сімейними тайнами, скелетами у шафі, відьомством, скарбами, з харизматичними персонажами, навіть з долею гумору. Нехай інтриги особливої в ньому немає - хоч і викручує автор на різні версії, дуже швидко читачу стає зрозуміло хто і до чого причетний - але задоволення від якісних чорно-білих малюнків, цікавого сюжету, містичної лінії, хльостких діалогів (начебто простих, але таких, які спонукають замислитися), я отримала по повній програмі.
Дійшла висновку, що стовідсотково продовжу знайомство з жанром графічного роману взагалі, і зокрема з українськими його представниками (Будьмо! Бо ми того варті!).
І, звісно, з нетерпінням чекаю на україно-польску екранізацію з однойменною назвою, що готується до виходу вже у цьому році.

Русская версия отзыва

Максим Оса только что вернулся из похода, а девушка Настя уже не его невеста, а самого казака неделю назад похоронили под старым дубом на кладбище, даже крест ему с надписью справили. Вот сидит теперь наш Максим над местом своего последнего пристанища, пьёт водку и думу думает, что делать-то ему теперь, куда податься. И вдруг разворачиваются такие события, что без бутылки да сабли не разберёшься что к чему.
Пан Кричевский казака нашего к себе требует, про Матвея Хвоста расспрашивает и просит помощи. Некуда нашему герою деваться, начинает он собственное расследование вести, по ходу которого много чего страшного и интересного узнает.
Перед нами хороший детектив, с мистикой, приключениями, семейными тайнами, скелетами в шкафу, колдовством, кладами, с харизматичными персонажами, даже с долей юмора. И пусть интриги особенной в нём не имеется – хоть и выкручивает автор на разные версии, очень быстро читателю становится понятно кто и к чему причастен – но удовольствие от качественных чёрно-белых рисунков, интересного сюжета, мистической линии, хлёстких диалогов (вроде бы простых, но таких, которые побуждают задуматься), я получила по полной программе.
Пришла к выводу, что стопроцентно продолжу знакомство с жанром графического романа вообще, и с украинскими его представителями в частности (Будем! Ведь мы этого достойны!).
И, конечно же, с нетерпением жду украино-польскую экранизацию с одноимённым названием, которая готовится к выходу уже в этом году.