0 про уважність та віру в успіх

довелося почути про цю монографію в одній з лекцій Ігора Данилевського, а потім випадково відшукати у букініста (і не пожалкувати).
Текст рясніє плюсами. По-перше, він жирний, повний посиланнь, з великим списком літератури та навіть трішечки не пахне научпопом. Але в той же час це не книга котру беруть читати виключно для роботи (бо там немає власне текста а лише "технічні" описи). Автор закоханий у матеріал достижения і передає частку цього нам, балансуючи на нитці свого захоплення над прірвою наукового стиля мовлення
По-друге матеріал за 20 років розкопок не просто описанний, порівняний та проіллюстрований з різних ракурсів але і систематизований. Це дуже важливо, бо унікальність Новгородських та взагалі північних середньовічних джерел дозволяє робити широкі систиматизації і реконструкції на їх грунті. Чим нам цікава історія як не її реконструкціями? В книзі розмірковується не лише про характер цього виду джерел - автор намагється дослідити конкретних поіменованих людей котрими залишені документи, іх життя і справи в Новгороді. І це просто чарівно, така його наукова сміливість.
Жодна наукова фантастіка не порівняється своїми кайфами з якісною історичною книгою.
Книга написана натхненною людиною і дає натхнення на дослідження невідомого вам. Якщо б кожна людина з такою увагою ставилася до свого внутрішнього як археологи ставляться до минулого - то в нас би було щасливе суспільство, до того ж предмет і об'єкт дослідження були б завжди під рукою і не губився би шанс ставитися до них із повагою

В кінці додам що за оцінками світової наукової спільноти знахідка корпусу документів берестяних грамот вважається однією з найбільш цікавих археологічних подій століття що може бути порівняна з дослідженнями гробниці Тутанхамона або другим відкриттям індіанських міст у Південній Америці. Інформація що котру несуть грамоти унікальна бо жодне історичне джерело не зберігає для нас хоча б подібну до неї. Тобто якщо раніше для дослідження Новгороду та взагалі Пінічної Русі ми могли широко використовавути так звані особисті джерела починаючи століття з вісімнадцятого то тепер цю дату можна поглибити на 400-700 років.