4

Шануй, Чесько, землю, з якої ти вийшла, яка першим подихом тебе благословила, бо з нею матимеш найбільший зв`язок. Нічого ріднішого й ближчого вже не буде в тебе в житті. Твоя земля ніколи тебе не зрадить. І ти їй вірна будь. Як берегтимеш її в серці і помислах, то ніде не почуватимешся покинутою. А для кожною людини головне - бути потрібною...Рідна сторона завжди чекатиме.

Напрочуд добра і правильна книга. Місцями здавалося, що навіть занадто. Але то виключно наша, не автора, біда, що ми в своєму відчайдушному цинізмі розучилися сприймати насправді гарні та щирі речі.

Важко сказати, про кого саме ця книга. Про Саву, який двічі врятував дівчину, схожу на русалку з білявим волоссям, від самогубства? Про ніжну дівчину Чеславу, яка попри сльози і розчарування намагається відшукати найголовніший шлях у житті – шлях до самої себе? Чи то про скалічену, але з невимовно великим серцем, незламну жінку Ярину, яку односельці глузливо прозвали Королівською? Багато про кого. І в кожного своя доля, на яку випадає, як каже один із героїв «по три томи – хорошого, три томи - пустого». Кожен персонаж яскравий, колоритний, подекуди, з подвійним дном, і, можливо, ті, хто викликав на початку симпатію чи співчуття, згодом викличуть подив і відразу.

Мова заворожує, вона тече, ніби весняний струмок, і хочеться вчитувалися і вчитуватися, навіть вголос читати. Що тамі казати, навіть лайка там мила:

відколошматив би паскудника, як найшкодливішу тварюку.

Чимось стиль Жанни Куяви нагадує мені класичну українську літературу на сучасний лад.

Зрештою, кожен герой цієї книги вчить нас тому, як важливо бути відвертим із самим собою, плекати те дерево особистості, яке росте в кожному із нас, об’єднуючи минулі покоління з теперішніми і наступними.

Легше стався до того,що тобі випадає пережити.Ніщо не повинно накривати людину чорним страхом,затуманювати мозок,призводити до нервових зривів,непоправних стресів,одбирати бажання жити.

На «Коронації слова - 2014» книга була відзначена за психологічну глибину і розкриття міжособистісних стосунків. Чесно кажучи, не знаю, чи варте воно того, але я більш ніж впевнена, що десь, не так вже і далеко, може бути подібне село, зі своїми Чеславами, Яринами, Мальованими, Секлетками і Шолотихами. І за що величезний плюс – за правдивість.