Больше рецензий

GraceMime

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

4 августа 2015 г. 20:31

163

5

Сюжет розповіді побудований на реальній історії, що сталася в 1946 році в Галичині і пов"язана з подіями спецоперації МДБ "Карпатський капкан". Те, що все відбувалось насправді, герої мають правдивих прототипів додає роману справжнього шпигунського шарму. Твір живий, колоритний, динамічний. Думаю, в великій мірі це досягається тим, що описуються сцени в різних місцях - кабінеті Сталіна, офісі британської розвідки, в сиротинці в горах; герої розмовляють різними мовами - українською, російською, білоруською, навіть гуцульським діалектом; розповідь точиться навколо подій, що відбуваються в сьогоденні і згадуються події минулого. Приємним бонусом є іронічний, дотепний, подекуди чорний гумор. Але хіба без нього можна пережити війну?
Персонажі різні, цікаві, в основному, викликають симпатію і, навіть, захоплення. Але особливо вразив офіцер, від голови до п"ят, Степан Крижень - розумний, мужній, сміливий, що пройшов важке випробування вогнем війни, але зберіг волю до життя і справедливості. Він опікується своїми глухо-німими сиротами, береже місто, в якому живе. В свої тридцять почувається майже дідом. Та це й не дивно, несучи за плечима лантух досвіду бойових дій, втрати сім"ї і коханої жінки. Але автор, на мою думку, наділяє його романтизмом і якимось ніжним, щемливим сумом, характерним усім українцям. Теж припав до душі білорус Трохимович - невтомний говіркий оптиміст, вірний побратим, спостережливий і проникливий. І Бестія Хелен - ще та штучка, повна сюрпризів і несподіванок. А от Сербін - типовий підлабузник і прихвостень, вузьколобий і сліпий у бажанні вислужитись перед начальством і піднятися кар"єрною драбиною за будь-яку ціну. Навіть у танго побачив "підрив авторитету радянської влади".
Якби ми мали свій Голівуд, то найближчим часом могли б сподіватися на захопливий костюмований блокбастер за мотивами оповіді.
А якщо серйозно, то на війні нема однозначних (чорних/білих) людей: кожен бореться за ідею, в яку щиро вірить, за життя своє і своїх рідних, за свою землю. Автор прекрасно, без краплі пафосу чи лукавості, доносить цю ідею читачу. Але зазнавши неймовірно болючих втрат, душевних травм, які нічим не лікуються, так важливо зберегти людяність, честь, віру в себе і бажання жити й боротися далі.
Описані в романі люди заслуговують глибокої шани. Вони - гордість нації, і про них треба розповідати і знати.