5 Слова «Гра закінчена» не мають сенсу

“Завтра, завтра, завтра” - це книжка, яка закохала в себе з перших рядочків. Книжка, яку авторка написала начебто спеціально для мене і про мене. Книжка, яку я люблю і ненавиджу водночас. Книжка, яка розбила мені серце і змінила траєкторію мого життя назавжди.

Це історія про дорослішання, пошук успіху та неочікувані повороти долі, які змінюють все. Вона показує життя таким, яким воно є насправді, сповнене злетів і падінь, творчих криз і осяянь, багатогранної любові та дружби. Вона також про боротьбу за право бачити світ таким, яким хочеться, вміння знаходити компроміси і йти на поступки.

Головні герої роману – Сем Мейзер і Сейді Ґрін – друзі дитинства, які через непорозуміння розлучаються на багато років. Однак їхні шляхи знову перетинаються, і ця зустріч змінює їхнє життя назавжди. Молоді та амбітні, вони починають роботу над відеогрою «Ічіґо», відкривають власну компанію і ще до закінчення коледжу стають багатіями. Але чи зможуть вони реалізувати свої творчі амбіції, не втративши дружби?

Персонажі в романі живі та добре прописані. Сем і Сейді – розумні та талановиті, але водночас незрілі та швидко ображаються. Їх розумієш, їм співчуваєш. Ніхто з них не ідеальний, тому за їхнім життям і стосунками так цікаво спостерігати.

Прочитавши роман, відчуваєш порожнечу всередині, ніби прожив з героями ціле життя і розділив з ними всі їхні радощі та негаразди. Це історія, до якої я обов'язково повернуся знову!