4

Твір просто геніальний! Автор з особливим мистецтвом розкриває читачам особливості українського менталітету: сратись з усіма навкруги, навіть з рідними, з будь-якого приводу, при цьому шукаючи винуватих будь-де, тільки не у власній поведінці, словах та вчинках! Зумовлено це відсутністю волі та бажання йти на компроміси (буде, як я сказав, або ніяк, але відсутнє усвідомлення, що інша сторона також так думає) І як показує сьогодення, на жаль,  книга та її посил не втратили актуальності(

Щодо самих героїв книги, то прослідковується дуже неприємна риса майже кожного із них:  відсутність  бажання комунікації з іншими. Кожен сам собі пан, а інший  назначається прислужником, але цей "прислужник" не погоджувався на такий розклад та роль, тому визріває конфлікт: свекрухи та невістки, дорослих синів та батька, молодшої невістки та свекра зі свекрухою, навіть, молодшої свекрухи та її чоловіка. Кожен сам собі щось вирішує, робить, а на інших плювати, ніби сам живе, а навколо нього не живі люди, а речі або прислуга. Читати це, звичайно весело, оскільки, призводить до конфлікту героїв, завдяки якому твір цікаво читати та розкривається геніальність автора, але коли ти живеш між такими ж кайдашами з дитинства і до цього часу, це взагалі не весело.