Больше рецензий

2 февраля 2024 г. 19:33

65

2.5

25 років тому Луїза Вільямс закінчила школу. 25 років тому на випускному балі вона вчинила жахливо. 25 років тому дівчина, щодо якої це сталося, загинула. 25 років Луїза ховає своє минуле від усіх. А тепер до неї на ФБ «постукалася» в друзі Марія Вестон, та сама дівчина...

Зараз Луїза живе своє життя, веде свій бізнес та має чудово маленького сина Генрі. Вона розлучена і це її досі пригнічує, але то життя. Розміряне і спокійне. А от це запит у друзі розбурхує в Луїзі її почуття провини та страхи. І що робить Луїза? Вона приймає запит, аби (увага!) подивитися сторінку Марії! Тобто, просто подивитися її бідна жінка не в змозі. Перше глупство веде далі, адже тепер Луїза починає отримувати повідомлення від загиблої і вони, як можна здогадатися, далеко не привітні. А тут ще й виявляється зустріч випускників 1989 року організовано, Луїзиного року. І серед тих, хто на неї збирається, жінка знаходить імена шкільної подруги та свого колишнього, які брали безпосередню участь у тому, що сталося на тому випускному.

Нууууууднооооо. От нудно! Я мучила цей «трилер» тиждень! Луїза не сподобалася ні тепер, ні тоді. Всі ці роки жінка картає себе за те, що сталося, нікому не може розкритися, навіть найліпшій (і єдиній) подрузі. Але чим далі розвиваються події, тим вільніше в неї язик і вона звіряється в «страшному» ледь знайомому чоловікові, подрузі, яку вона кенсельнула при переході до старшої школи, потім вже і теперішній єдиній подрузі. При цьому вона знов бреше поліції, бо не хоче, аби те, що сталося на зустрічі випускників пов’язали із подіями випускного балу. Вона так затято охороняє свою таємницю від поліції, що розтренькує її всім навкруги. Звісно, із сльозами і почуттями сорому і вини. Як це буває, найбільш популярні діти в школі у дорослому житті не досягають особливих успіхів. А от аутсайдери – навпаки. Не завжди, звісно, але буває. Луїза ж, яка в школі відцуралася аутсайдерів, але так і не стала популярною, так і прожила життя десь поміж успіхів інших. В мене склалося враження, що все її життя вона психологічно не вийшла із того часу. А можливо то так не неї вплинула її «таємниця». То може треба було її розкрити, а не труїти життя?

Оповідь ведеться в теперішньому 2016 році і у 1989 році. Підлітка Луїза, яка відчайдушно намагається долучитися до компанії популярних дітей, викликала легку огиду. Адже готова була проміняти комфортну дружбу із старою (правда, гікнутою) подругою та новою дівчиною (Марією) на положення щеняти біля популярної Софі. Але то все підліткові ігри, дуже популярна тема у кінематографічних і літературних творах. Підлітки жорстокі, і Луїза задля примарної дружби готова чинити ганебно.

Я продиралася крізь сторінки з великим трудом. Вже навіть застосувала свій фінт із детективами – заглянула у кінець, але ясності це не додало, тому я продовжувала жувати кактус. Ото лише прикінцеві сторінок 80 викликали цікавість, коли спочатку думаєш на одного, а потім все виявляється геть іншим. За кінцівку – оті пів бали :)