3.5

Олександр Македонський завжди був моєю улюбленою історичною постатею на рівні з Черчілем, Єлизаветою Першою, Катериною Медичі та Наполеоном Першим. Постать Олександра завжди була окутана таким флером романтики та героїзму, бо, насправді, ми не знаємо точно, яким він був. І от Морис Дрюон пише про "сина Зевса", і я, будучи ознайомленною з його циклом "Прокляті королі", звісно, беру цю книгу на прочитання.

Загалом, Дрюон не зраждує своєму стилю і пише доволі цікаво, але дуже схоже на те, як він писав останню книгу з циклу про королів - більш складно і від одного персонажу. Також варто зазначити, що в книзі є дуже багато вигаданих деталей і коректованої історії, але це я кажу більш для розуміння, бо, як ми знаємо, цей твір не є історичним, а більше романом на історичній основі. Також я б казала, що твір побудований як легенда та історична хроніка про дійсно велику людину і, читаючи роман, не треба забувати, що велика кількість інформації про Македонського царя історично не підтверджена, а взята з оповідей різних філософів та істориків. Також в творі доволі мало діалогів, і текст більш сухий і, я б сказала, документальний, але при цьому залишається цікавим.

Що ж тепер розберемо, кому сподобається цей твір - тим, хто любить читати про історію і історичних постатей, тим, хто готовий до строгого опису подій, але якщо ви фанат Дюма або інших схожих письменників, то будьте готові, що ви не побачите на сторінках цієї книги динаміки та пригод, які характерні тим самим книгам  як "Дві Діани", "Королева Марго" або "Залізний король". Все ж таки це більш сухий текст, який оповідає нам про життя сина Олімпіади, але цей твір позбавлений яскравої динаміки, навіть у описах битв.

Загалом, це непоганий історичний твір, і тим, кому цікаво прочитати про завоювання Олександра Великого і тим, хто спокійно читає історичні романи без страстей і пригод, а більше зацікавлений в біографії історичної постаті, раджу. Але якщо ви в пошуках пригод і кохання, то ця книга не для вас.