Отзывы о книге Катерина
sireniti29 апреля 2014Доля Івася
Домисли…
А яка могла чекати доля сироту, сина покритки і москаля? Звичайно ж, нічого хорошого не жде таку дитину. Ще змалечку, окроплений материнськими сльозами і горем, він зазнав біду, нужду і злиденність. Він не знав батьківського дому, колисковими йому були материні завивання, іграшками- кущі і квіти. Вся Україна йому була домом, але навіть найкращий степ не замінить отчого порогу, навіть найтепліше літо ніщо, в порівнянні з батьківською ласкою, а заряні ночі - це красиво, коли є де приткнутися. Що чекає маленького Івасика? А головне - за що? За що йому таке? У чому його вина? Без батька, а тепер і без матері, скитатися по лісам - дорогам, шукати кращої долі? А яка то краща доля? А хіба він знає? Звичайно ж, нічого хорошого не чекає хлопця. В кращому випадку він знайде прихисток в якійсь сім'ї, що зжалобиться над сиротиною і за важку роботу він отримає притулок і кусок хліба. В гіршому.... Навіть не хочеться думати, що буде тоді. Адже таких, поганих, на жаль, можливостей, море: від смерті до розбійництва. Та мені чомусь хочеться думати, що Івась виросте справжнім українцем, патріотом своєї країни. Він буде героєм, предком когось із сьгоднішньої Небесної сотні. Тому що українців так просто не здолати. І тому що герої не вмирають!
41 понравилось
1,9K

Комментарии 43
Ваш комментарий
, чтобы оставить комментарий.
С этой поэмой у меня связано одно воспоминание. Уж не знаю, чего в нём больше - смешного или грустного. Пожалуй, больше печального. В баснословные советские времена наша группа (истфак Московского государственного пединститута им. Ленина) была премирована турпоездкой в Киев. В музее Шевченко экскурсовод подвела нас к картине "Катерина", привела краткое содержание одноимённой поэмы и зачитала несколько строк из неё, в то числе: "Кохайтеся, чорнобриві, / Та не з москалями, / Бо москалі – чужі люде, / Роблять лихо з вами". Двадцать с лишним "чужих москалей" стояли в величайшем смущении и посрамлении :-) или :-( Самое парадоксальное - то, что среди нас были три дивчины с украинскими корнями, в одну из которых я был влюблён, хоть и безответно.
на жаль, про вчителів чиста правда... вчусь на вчителя мови і літерутари, була на практиці. Після спілкування з деякими вчителями страшно стає за дітей...
Хотелось откомментировать, да перехотелось, как начала писать...
я, коли читала ту поему, ніяк не могла зрозуміти: чого вона втопилася аж після народження дитини, а не під час вагітності? Може, це не надто гуманно, але...
З гарними вчителями зараз напряг( А твір вийшов гарний))
ох уж эти учителя... неполиткорректно ставить за такой твiр 11, а не 12
Абсолютно точно!;) Слава Україні!
Плюс тебе)