4

Друга частина з серії книг про Себастьяна Бергмана.
В Стокгольмі хтось вбиває жінок. Після трьох вбивств стає зрозуміло, що це серійний вбивця та ще й не простий, а послідовник. "Майстер " відбуває покарання у психіатричній лікарні, а учень робить все в точності як і п'ятнадцять років тому. Вибір жертв приводить до Бергмана і його знову підключають до розслідування.
Цікаві відносини в команді держрозслідувань - динаміка стосунків, складні характери. Ванья проявила себе як кар'єристка. Хоча б Урсула на цей раз виявилася більш зрозумілою.
Біллі почав шукати собі краще місце в команді, аніж просто технічний персонал. Торкель знову не на висоті. Знову в мене питання - чому саме він головний?
А от Себастьян Бергман розчарував - самі лишень любовні походеньки та грубість, ще й не обгрунтовано. Спершу кількість жінок здивувала а потім подумалося "та скільки ж там того Стокгольму ?"
Протистояння Себастьяна з Едвардом Хінде як на мене незначне, його роль в сюжеті настільки мала, що просто губиться. Не було гри розумів, лише пара сторінок банальних реплік.
Що ще не сподобалося

По ходу справи також непорозуміння- Бергман може спокійно забрати важливий доказ з місця злочину, може самостійно вивести заарештованого з камери. Хіба так може бути?
А ще цікава думка про те як живеться серійному вбивці в психлікарні - це ж просто санаторій якийсь.
Та головне, що звісно ж читатиму далі.

513 день