3

Це було моє знайомство з цією авторкою і пройшло не дуже. Я читала, що це її найслабша робота, але все ж таки вирішила прочитати. Це не моя авторка, хоча коли я ще не знала про неї, дивилася серіал за її романом - “Нормальні люди”, і не додивилася, а це на мене не схоже. Я рідко кидаю серіали. Навіть не знаю, що написати про цей роман, він дуже плаский, якщо можно так писати. Ти читаєш і не знаєш куди тебе ведуть, просто описують життя двох дівчат подруг, хоча я б їх подругами не назвала - Ейлін та Еліс. Про їх хлопців та їх звичайнісеньке життя і проблеми. Читається ну дуже легко, це єдиний плюс книги, ти відкрив книгу і не помітив як пройшли 50 сторінок, але бажання відкрити немає, бо немає за що зачепитися.
Перші 50 сторінок я не розуміла що коїться, бо розділи йшли таким списком:
1 розділ - життя Ейлін
2 розділ - лист Ейлін то Еліс
3 розділ - життя Еліс
4 розділ - лист Еліс до Ейлін
5 розділ - знов життя Ейлін ….
Ось цієї структури книжки мені не вистачало на початку, сподіваюся це комусь допоможе.
Якщо комусь заходить опис: я пішла на роботу, я випила каву, я сходила в бар, то скоріш за все Вам зайде такий стиль. Не моє