5

Сяятиме, коли мусить

Починала читати "Сяйво" в електронному форматі. Але кинула, оскільки побачила в магазині "Книжкового Клубу" оце якісне видання.
Переклад чудовий! Читати було цікаво, місцями було аж моторошно, до мурашок. Я чула оті голоси безкінечної вечірки в "Оверлуку", бій дзигаря, грюкіт молотка для роуку, разом з Денні тікала з номера 217 й ігрового майданчику від живоплотових звірів...

Ті, хто "сяє" здатні бачити більше, ніж прості люди. І саме для таких людей крутий гірський готель "Оверлук" є найбільш небезпечним. Багато готелів мають скелети в шафі, але небагато таких, що мають власну волю й можуть звести з розуму.

Виходь і отримай свою кару!

Денні Торренс - п'ятирічний хлопчик, який сяє. Венді - його матір, а всі матері за словами ще одного "сяючого друга" також мають в собі трохи сяйва. А от Джек Торренс - письменник-невдаха, алкоголік, в якому живе щось страшне.

Це нелюдське місце, яке плодить монстрів

Готель переходить з рук у руки, люди часто виїзджають звідти передчасно, а діти навідоріз відмовляються грати на майданчику серед живоплотових тварин... Вітер виє довкола "Оверлука". Часи змішуються в його стінах. Мертві й привиди царюють в ньому. І безконечно триває вечірка.

Класна вечірка, еге ж?

Отакий вийшов сумбур замість рецензії. Я обожнюю вас, містере Кінг! Дякую за кілька приємно жахливих ночей.