5 Не шукайте в книжці сенс – шукайте в ній любов.

Усе життя нас дивують випадковості, які зовсім не випадкові. Так, наприклад, ще колись у 2007 р. за неймовірним збігом обставин до нашої сім’ї потрапив диск з фільмом «Знахар». Боже, як же ми всі тоді плакали від цієї історії, що щеміла болем і радістю аж у самісінькому серці. Цей фільм не надто був популярний як у ті часи, так і у теперішні. Тому цю знахідку я досі вважаю неймовірним надбанням. Фільм був відзнятий за романом польського письменника Тадеуша Доленга-Мостовича.

Рафал Вільчур – геніальний і відомий хірург у Варшаві. Своєю невтомною працею і завзяттям Рафал досягнув у житті усього, чого так бажав. І головне тут не слава і заможне життя, а його улюблені дівчатка: дружина Беата і донька Маріола. Після проведеної ще однієї блискучої операції герой поспішає додому, адже в них с дружиною сьогодні восьма річниця подружнього життя. Вдома, на жаль, він саме у цей день не застане нікого, а лише листа «...я не могла залишити без себе Маріолу і його». У повному розпачі Вільчур йди глушити біль до шинка, після якого стає жертвою бандитів. Від отриманих травм голови герой втрачає пам'ять. Так починається довга історія поневірянь Антонія Косиби.

Роман мене не розчарував. Нехай ця історія надзвичайна і, можливо, десь на початку нагадує сюжет якогось серіальчику, але у цьому житті все може бути. Не буває неймовірних історій, бувають неймовірні випадки життя. Книжка не стільки про поведінку людей, скільки про їх вчинки, людяність, доброту, любов та підтримку. Практично кожний герой викликає якусь душевну прив’язаність, через що постійно хвилюєшся за їх майбутнє. Так, там були й негативні герої, але добро все ж таки завше перемагає зло.

Не шукайте в книжці сенс – шукайте в ній любов.

«…як хочеш чиєсь серце здобути, треба спершу своє віддати»

P.S. Раджу подивитися фільм 1981 р. (якщо ви ще його не бачили). Він практично повністю співпадає з книжкою. Єдина відмінність – це фінал історії. У фільмі він більш хвилюючий, через що ти не в змозі втримати сльози.