5

Кожна родина має свою історію й, вочевидь, свої таємниці. Як влучно каже головна героїня цього роману, "родина - це як театр, де люди співіснують під одним дахом, але кажуть одне одному тільки те, що вважають за потрібне, а не те, що справді хотілося б сказати".
Ви пили коли-небудь каву з кардамоном? Я от – жодного разу. Взагалі-то я невеликий фанат кави й філіжанка чорного чаю для мене завжди виглядає привабливіше, хоча ця книжка в деякому сенсі привернула мою увагу до цього незвичного поєднання – кави й кардамону – одного з найпопулярніших прянощів Сходу.
Написалацю книжку досі невідома мені польська авторка Йоанна Яґелло. А переклала Божена Антоняк. Я майже не знаю польської, тож нічого не можу казати про те, чи дотримувалася перекладачка авторського стилю й наскільки передала задум письменниці. Зате я можу сказати кілька важливих речей про моє враження від перекладу в тому вигляді, в якому він вийшов у львівському видавництві «Урбіно» цього року.
Мені сподобалася жива й водночас філігранно вивірена мова, якою пише Божена Антоняк. Узявши в руки книжку десь о першій годині дня, випустила я її з рук приблизно о п’ятій – дочитаною.
Сам сюжет прискіпливому читачеві може нагадати дивну суміш серіалу про кохання з детективом. Головна героїня Халіна (Лінка) Барська мешкає у Варшаві разом з мамою, молодшим братом та вітчимом, навчається у випускному класі гімназії, мріє вступити до престижного приватного ліцею мистецтв, бо обожнює фотографувати й хоче стати у цьому професіоналом. Разом з тим вона береться розслідувати дивну відчужену поведінку своєї матері й розуміє, що в її родини є скелет у шафі – виявляється, в Халіни була сестра, яка наче прожила кілька днів і померла від вади серця… Але це все тільки початок захопливої історії про кохання, мрії, втрати і надбання, словом про те, що у нас в житті є найціннішого. Про щирі почуття, про дружбу й зради, про кохання й закоханості, про взаємопідтримку, про прагнення мати хоч не ідеальну, та принаймні повну родину, де панує любов, взаєморозуміння й затишок…
Книжка припадає до серця. Я рада, що вона знайшлася, що я натрапила на неї на своєму читацькому шляху й насолоджувалася нею кілька годин поспіль. Захотілося навіть спробувати каву з кардамоном, яку весь час споживають головні герої. Чомусь я певна, що мені сподобається.
До речі, ця книжка – саме те, що потрібно у похмурий зимовий вечір, коли на вулиці холодно й слизько. Загорнутися в плед і почитати історію, від якої стає тепло на серці й приємно на душі…