Отзывы о книге Теплі історії до шоколаду
red-haired28 ноября 2013А в моем мире живут только пони, они питаются радугой и какают бабочками.
Я дуже на себе злюся, коли піддаюся масовій істерії. Книжки, музика, фільми, одяг - я намагаюся завжди дочекатися спаду мейнстримової хвилі і лише тоді зважувати: потрібне це мені чи ні. Цього разу я не втрималась і що? Я розглядала апетитну обкладинку, перебувала ще під враженням «Кавової книги» Фрая, осінь студеніла з кожнем днем більше і я захотіла «Теплі історії». Я її отримала. А потім почала її читати. А потім почала боязко озиратись в пошуках цих самих поні - з веселкою і метеликами, бо з кожною сторінкою я відчувала себе ще більшим стервом і каменем і сухарем вкупі.
Мене не переслідують повсюди дива, я не кутаюся вічно в светрики, шарфики, не плачу сто раз на день від ніжності/щастя/вітерця, я не пишу довгих ванільних листів, не сиджу розгублено самотньо в кав'ярні, я не гублюся в містах, не опиняюся серед ночі на вокзалах, не закохуюсь в художників/архітекторів/археологів. А ще - я не вживаю важкі наркотики. Бо іншої причини, як можна фізично вгледіти «рожево-ванільне повітря» я не знаю.
Я дуже люблю літературу абсурду, але не абсурдну літературу: з неправильно вжитими словами, русизмами, безкінечними пестливо-зменшувальними словами, пласкими типажами та порівняннями:
Вона любила товсті в'язані шарфи й смугасті шкарпетки, а він картаті піджаки з латками на ліктях та капелюхи. Вона писала економічні статті, не забуваючи приперчити їх жартами, а він малював витончені імпресії в ніжних тонах.
Мене почало напружувати це читати сторінці на 50, на 59 я вирішила покласти цьому край, бо я тупо злюся. На автора, на себе, на натовп.
Не можна зраджувати самій собі.
Пі.Сі: це моя особиста думка, я щиро втішена за тих людей, яким сподобались книжки Надії Гербіш і які отримали від них насолоду.
39 понравилось511
Комментарии 16
Ваш комментарий
, чтобы оставить комментарий.
Чого дивуватися, книжка написана якраз для натовпу в якого істерія, всьо що зараз модно серез молоді є там, єдине мені цікаво чому ви порівнюєте себе з героїнею? Одна справа, коли погано, грубо і вульгарно написано, так що ані віри ані насолоди там не знайти, інша справа що ви хочете книги про себе або себе по книгам... (я без претензій, просто зауважила постійне "я", "мені") А книжка дійсно чергове дитя сучмистецва, коли кожен - митець, має він чуття чи ні.
З найкращими побажаннями:)
Как страшно жить Оо Спасибо, Рыжик, я уже тоже была готова поддаться массовой истерии. После твоего отзыва перекрестилась и выдохнула :))
о, до картатих скатерочок, хустиночок, пледиків додались піджаки - ще й з латочками! яка експресія!
у вибране.