0 Коли не знаєш, з чого почати, то закрадається думка: чи варто починати взагалі

Що тут напишеш? Це Скрябін, і от цим все і сказано.
Він завжди живий в серцях українців, хоча з сумом визнаємо, що його серед нас, живих, уже немає.
І не слухайте нікого, «шо это бред, мат и не пойми што». Все тут ясно і зрозуміло. Все прєдєльно просто, по-скрябінськи.
В першій повісті це особливо відчувається, адже вона автобіографічна.
І от знаете, що? Як говорив, так і писав. Що думав, те і писав.
Може тому вийшло так щиро, так правдиво, так смішно, що аж до сліз.
Купив «Побєду», мотнувся в Берлін, продав (ні) «Побєду», купив (ні) всякого добра. Поїхав додому. Вгадайте, що сталося?
Як написала моя добра подруга: «Не потрібно шукати в цій книзі глибокого сенсу, літературних прийомів, розцінюйте це як просто розповідь старого друга про його пригоди, який він вам розповідає сидячи у барі. І це дуже смішно. Насолоджуйтеся.»

«Місто, в якому не ходять гроші» - це вже, можна сказати, проба пера Кузьми. Фантастична повість з неймовірно сильним посилом. Так, так, сир задарма буває тільки у мишеловці, отож подумайте тричі, якщо раптом хтось запронує вас безкоштовне щастя. Навіть у вигляді квитка в інше місто.
Так, читати цю повість не просто. Іноді вона просто шокує своєю відвертістю і навіть бридотою. Але ж огляніться! В який час ми живемо?
Скрябін ніколи нічого не писав просто так.

Ну і третя частина - лірика. Тут,хочеш, не хочеш, проспівуєш його вірші. Аяк інакше? Ми виросли разом.

«Годинник» написаний у 1997 році. От і не вір після цього у пророцтва.

А/Ф/М
1/7

Что здесь напишешь? Это Скрябин, и вот всё этим и сказано.
Он всегда жив в сердцах украинцев, хотя с грустью понимаем, что его среди нас, живых, уже нет.
И не слушайте никого, что это бред, мат и не пойми что. Все здесь ясно и понятно. Все максимально просто, по-скрябински.
В первой повести это особенно ощущается, ведь она автобиографична.
И вот знаете что? Как говорил, так и писал. Что думал, то писал.
Может, поэтому получилось так искренне, так правдиво, так смешно, что до слёз.
Купил «Победу», мотнулся в Берлин, продал (нет) «Победу», купил (нет) всякого добра. Уехал домой. Угадайте, что случилось?
Как написала моя добрая подруга: «Не нужно искать в этой книге глубокого смысла, литературных приемов, расценивайте это как просто рассказ старого друга о его приключениях, который он вам рассказывает сидя в баре. И это очень смешно. Наслаждайтесь.»

«Город, в котором не ходят деньги» - это уже, можно сказать, проба пера Кузьмы. Фантастическая повесть с невероятно сильным посылом. Да, да, сыр дармовым бывает только в мышеловке, так что подумайте трижды, если вдруг кто-то захочет наградить вас бесплатным счастьем. Даже в виде билета в другой город.
Да, читать эту повесть не просто. Иногда она просто шокирует своей откровенностью и даже мерзостью. Но осмотритесь!В какое время мы живем?
Скрябин никогда ничего не писал просто так.

Ну и третья часть – лирика. Здесь, хочешь, не хочешь, пропоёшь его стихи. Как иначе? Мы выросли вместе.

«Часы» написаны в 1997 году. Вот и не верь после этого в пророчества.