3 Бетмен тепер не Бетмен

З автором Шоном Мерфі, як і з його світом Мерфіверс, я знайомлюсь вперше, тому моя думка щодо автора формуються згідно з його робіт про альтернативну версію історій світу Бетмена. На мою думку, Мерфі прекрасний і оригінальний художник, який вміє грамотно зобразити, але не написати історію.

Чесно кажучи, комікс "Бетмен: Прокляття Білого Лицаря" розтягнувся в мене на місяць. Чому так вийшло? Адже перша частина "Бетмен: Білий Лицар" пішла добре, та була прочитана на одному подиху. Друга частина є начебто такою ж динамічною та яскравою, але це єдиний плюс на відміну від першої, що суб'єктивно є кращою.
В цьому і проблема, це чергова історія про Великого Темного Лицаря, яка не дає нам більше нічого, крім яскравих картинок та улюблених героїв ще з дитинства. Я розумію для чого було написано продовження коміксу, але не розумію чому це було зроблено так погано. Починаючи від дурості самого Бетмена і закінчуючи безглуздим сюжетом. Все в цьому коміксу жахливе: нелогічні вчинки героїв, протиріччя зображеного, тупість того, що відбувається, мотивація героїв, нудне просування сюжету, який є передбачуваним і прісним. Та Бетмен - амбасадор цього жаху, який не є дивовижним детективом, що захоплює своїм розумом і незліченними навичками, людина, яка має чіткі моральні принципи передусім - не вбивати, постає перед нами як бовдур, переодягнений в гризуна, який не може відповідати за свої вчинки, проте може приймати нелогічні рішення, які очевидно для всіх не мають ніякого сенсу, крім індивідуума з мишачими вухами.

Придбати чи не придбати комікс - суто ваш вибір. Але не рекомендую саме другу частину, бо вона тупа, але неймовірна красива.