3

Скажу вiдверто, прочитавши рецензii на книгу i пам'ятаючи захват вiд "Столiття Якова", чекала вiд роману бiльшого.
Вiд колишнього крiпака Прокопа Марушка (здiбного i не по роках кмiтливого як каже сам автор) я чекала мабуть мужнiх дiй i хоча б якогось вiдчуття справедливостi, але отримала iсторiю натурального, безсердечного вбивцi, садиста (бо iншого слова i не пiдбереш - згадайте його вчинки по вiдношенню до коханих жiнок), який озлобився на свiт незрозумiло за що.
Скажете, що вiн став монстром через вчинок Гелени по вiдношенню до Яринки? Не вiрю. Якби вiн ту Яринку так кохав, то не грабувати i вбивати кинувся б, а залишився iз нею хворою i обездоленою. Тут до речi вилiз ще один ганж. Хто читав, пам'ятає, що Яринка була ув'язнена пiвроку i вийшовши на свiт Божий побачила Прокопа. Прокiп був такий вражений її передчасною сивиною, що аж не помiтив, як виявилось через сотню сторiнок, ii вагiтностi! I це на сьомому мiсяцi! Якась нiсенiтниця виходить, якщо чесно. Таке враження, що автор писав роман "на ходу" - вигадав якусь деталь, а тодi давай думати, як її прилаштувати у твiр нашвидкоруч. I таких нюансiв у творi вистачає.

Чекала бiльшого вiд детективної лiнiї. А вона вийшла слабувата, але оскiльки автор не претендував на детективний сюжет, то, можливо, це не дуже суттєво.

Хай там як, а для мене цей роман, мабуть, найбiльше лiтературне розчарування з часiв прочитання "Педагогiчної поеми" Макаренка.

Для тих же, хто хотiв би прочитати справдi глибоку iсторiю про поламану крiпосною системою долю людини i про боротьбу цiєї людини з цiєю системою, я раджу "Кармелюка" Михайла Старицького. А "Маска" особисто для мене - не твiр автора "Столiття Якова", бо в головi не вкладаеться як одна людина могла написати справдi гарну рiч i ось таку собi нiяку книжку.

Прошу вибачення у шанувальникiв автора, але ось такi думки в мене викликав роман. На колiр i смак як то кажуть