2.5

Я так довго облизувалася на цю серію! І таке розчарування…

Антураж. Повоєнна Польща (розруха + комуністи). Янголи, які падають з неба, яких ловлять УБісти, а тому набожні громадяни їх рятують і переховують (за що за ними може приїхати чорна автівка). Покинутий монастир, про який нічого не пам’ятають навіть жителі найближчого містечка. Діти-обранці, які мають здійснити місію…

З антуражем все ОК. А от із втіленням історії – ну, таке…

15-річна Ніна – звичайний підліток. Вона ходить до школи, читає пригодницькі та детективні книжки, не може визначитися чи вірить вона у Господа чи ні, і чи гріх, що вона не ходить по неділях до костьолу. Вона вважає себе звичайною, тому геть не розуміє, чому янгол обрав її і вона має поїхати аж у Маркоти у табір. Потягом вона їде сама, а тому направду недовга дорога виявляється надто довгою, бо дівчинка має хист втрапляти у халепи. Монастир викликає дрижаки не тільки своїм виглядом, а й фізичні (бо холодно навіть влітку, а монастир, як ми пам’ятаємо, покинутий, а отже давно не пристосований для життя). З обслуги лише бундючний водій (і за сумісництвом щось типу майстра на всі руки) і не менш «привітна» куховарка. Головує над тринадцятьма різновіковими дітьми молодиця Целіна, яка сама не знає як із цим впоратися. А у кімнаті нагорі сидить янгол, який їх тут усіх скликав, але не має наміру спілкуватися. Єдині двоє дорослих одразу попереджають: не ходити вранці до саду та не гуляти під час грози. Всі діти збентежені обстановкою, але ж всі настільки пишаються своєю обраністю, що нікому в голову не приходить «що я роблю в цьому місці?». А потім зникає хлопець. Пошуки не дають результату, а Целіна не знаходить нічого кращого як сказати, що він просто повернувся додому. Ніна, гуляючи не менш моторошним садом натрапляє на ділянку з мертвих дерев. Як виявляється пізніше її називають Диявольським Колом. Те, що ділянка кожного дня розростається, турбує лише Ніну, всі інші, включаючи Целіну, просто не зважають. І от нарешті, після зникнення ще одного хлопчика, привідкривається мета зібрання: серед дітей має визначитися Обраний, якому належить битися із Бестією і врятувати світ (ага). Як він має визначитися? А хто його знає. Якось. Діти цілими днями тиняються територією, ніхто за ними не слідкує, ніхто не проводить ніяких занять чи змагань. Ніна може піти у сусіднє містечко (година пішки!), нікому не сказати, і ніхто і не буде хвилюватися. Обід та вечерю готують діти. Самі! Мабуть серед властивостей можливого обраного є і кулінарні таланти на мінімалках.

Книга аж занадто нудна. Так довго розкручується сюжет з багатьма відокремленнями, які доречні і не доречні. Характери прописані поверхово. Я розумію, що головна героїня - Ніна, її найбільше в тексті, але окрім неї обраних ще дванадцятеро хлопців і дівчат, яких я собі так і не уявила. Єдина доросла – Целіна – інфантильна безпорадна особа. Її зв’язок з янголом так і залишився незрозумілим, адже склалося враження, що дівчина сама не йме тями, що тут робить. Янгол – то окрема парафія. Він вас таки здивує, але не знаю з яким знаком. Фінал млявий, хоча і героїчний. Але продиратися до нього 500 сторінок, а потім отримати «помах чарівної палички» (образно) якось розчаровує.