Больше рецензий

21 июня 2022 г. 18:17

18

5 Спойлер У кожного своя Мексика

За сюжетом молодий, звичайний хлопець Макс з України з дитинства мав мрію – відвідати Мексику. Хлопець закінчив школу, поступив в університет у своєму рідному місті, потім у столичний і йому набридло жити буденним життям, тому він виграв грант на навчання у Швеції і поїхав. Мрія його трохи почала залишати, але у Швеції його сусідом по кімнаті стає мексиканець Мігель. Вони спочатку не дуже ладять, але потім вирішують зіграти в шахи, де і знаходять спільну мову. Мігель пропонує зимою поїхати з ним у Мексику, але у Макса не виходить, чим він дуже засмучений. Потім Мігель не вертається назад у Швецію, але хлопці підтримують дружні відносини. Макс знайомиться х іншими хлопцями і пропонує їм влітку поїхати у Мексику разом, але хлопці бояться такої ризикової подорожі через пів світу у країну, мову якої навіть не знаєш. Погоджується тільки білорус Дмитро. Макс вже спланував подорож, зняв гроші, але Дмитро в останній момент каже, що його мама наворожила, що йому краще не їхати в далеку подорож через ризик смерті. Макс ображається на друга, але все ж таки вирішує не кидати Мрію на половині дороги і їхати д Мексики самостійно. Він купляє квитки, бронює хостели, відкриває візу, збирає наплічник та вирушає на місяць у Мексику. В одному з літаків він зустрічає свою улюблену групу «The Flames», а в одному з аеропортів тренера Віталія Кличко. Далі описується сама подорож Макса у Мексиці, звичайно, я не пам’ятаю назв усіх місць, селищ та хостелів, у яких був головний герой, але розповідь пропитана мексиканським колоритом. Наприклад, момент, коли Макс був на національних мексиканських боях, від опису сцен просто захватувало дихання, але потім колишній боєць розповів, що це все лице постановка із несправжньою кров’ю та інсценованими переломами. Момент, коли головний герой пішов на виступ, але потім дівчата зі сцени почали жбурлятися п’ятикілограмовими ананасами і Максиму потрапили по голові і, навіть, думали, що він помер, потім вони пішли випивати та дивилися позорні знімки зранку. Або коли вже Макс вертався додому, то його ледь не засосало вакуумом у туалеті літаку. За час подорожі Макс завів багато знайомих із всього світу та ні крапельки не пожалкував, що все ж таки вирішив слідувати за Мрією.
Читаючи ці епізоди, та й книгу загалом, я, нібито, сама побувала у Мексиці та бачила всі пригоди головного героя власними очима. Роман дуже мотивуючий, він не просто про подорож до іншої країни, але про досягнення мети, після прочитання відкривається друге дихання, віра і готовність досягати своєї мети, слідувати за своєю Мрією, як писав автор в кінці роману: «У кожного своя Мексика» і я справді вірю, що можна досягнути всього, якщо є бажання.