5 Не існує ніякої долі, є тільки шляхи, що ми обираємо та долаємо

Наші письменники не перестають мене дивувати і захоплювати. Так, я знову в полоні. В полоні книги, циклу, автора. В полоні подій, куди мене, не жаліючи, мов в ополонку, кинув Павло Дерев‘янко.

Жанр роману - героїчне фентезі, та автор умудрився вмістити сюди і альтернативну історію, і міфологію, і елементи детективу, звичайно ж пригоди, трохи кохання і навіть стімпанк. Ну і мою улюблену містику (ох і нагнав атмосфери і неясності). Неймовірно? Неймовірно цікаво!

Уявіть собі, що наша історія у 1845 році зробила неймовірний виток. Що Смарагдова орда перемогла Московію, а значить вистояв і Хмельницький.
Та Україні від того легше не стало. І хоч держава вільна і незалежна, Український гетьманат, але небезпека чекає повсюду. На захисті країни стоїть старе добре Січове військо і Сірий Орден. І якщо з січовиками все зрозуміло, то хто ж такі ці таємничі сіроманці?

Северин все своє свідоме життя мріяв стати характерником. Як померла мати, як батько, відомий месник і гроза всіх зрадників. Як його вчитель Захар.
Щоб стати достойним представником Сірого Ордену, треба пройти містичний ритуал, пов‘язаний зі смертю і Потойбіччям.
Так хлопець вперше зустрічається з Гаадом, повелителем того світу. І підписує з ним договір.
Віднині Северин із клану проклятих, як і його нові побратими. Він характерник. Вовкулака-перевертень. Тепер він багато чого вміє, а ще більше йому доведеться навчитися. Багато чого знає, та найголовніші знання ще чекають на нього.
Як і перше випробування, перед тим як заступити на дворічну варту (таке правило Ордену: ритуал, випробування, варта - тоді ти справжній воїн Ордену).

Ось і все на цьому. В плані зав‘язки сюжету ;)

А далі… далі на читача чекають безсонні ночі, адже просто неможливо відірватися від карколомних пригод, стрімких поворотів сюжету, несподіваних скачків у минуле.
Северин разом зі своїми побратимами вміють встрягати в різні халепи, але вміють і постояти один за одного. Молоді, недосвідчені, з жагою до життя і до боротьби, вони роблять помилки, підозрюють одне одного в різних гріхах, але разом борються проти одного ворога - ворога їхньої Батьківщини.

Будуть і втрати, і досягнення. І хмельні ночі, і любовні страждання. Будуть похмільні ранки, і неправильні рішення. Погоні змінюватимуться боями, бої ставатимуть перемогами, чужі виявляться своїми, а серед своїх знайдуться ті, до кого ростиме зневіра.
Одного дня Северин зрозуміє, чому його нарекли Щезником, і що дух лісу ніколи не бреше, і що кохати відьму не так страшно, як небезпечно, і що за свої непродумані вчинки іноді приходиться платити кров‘ю. Добре, якщо тілько своєю.

Колосальна робота. Респект автору. Тут і історія, і міфологія, і народні обряди. Ми поринаємо у цей незвичайний світ з головою. Адже де ще так детально прочитаєш про перевтілення людини у вовка і навпаки? Здається аж самій боляче, і по тілу судоми від опису процесу, а ще шерсть, кров, нелюдські муки напівлюдей напіввовків. Подробиці вражають. Хлопці ще навчаться перетворюватись безболісно і миттєво, але перший раз запам‘ятається назавжди.
Цікаво описано листування між козаками. Такий собі ментальний зв‘язок за допомогою дерев.
Взагалі тут дерева відіграють важливу роль. Адже на місці кожного загинувшого характерника виростає дуб. З роками він виростає і міцнішає, і згодом теж стає своєрідною зброєю членів Ордену. Сіроманці, навіть вмираючи, залишаються на сторожі.

Герої цього химерного роману неймовірні. Ми бачимо, як вони дорослішають, як з гарячокровних підлітків перетворюються на справжніх козаків. Вони мужніють у нас на очах. І це прекрасний підхід. Героями не народжуються, ними стають, долаючи перешкоди, іноді переступаючи власні бажання, виправляючи помилки.
Северин і його побратими такі, не ідеальні, але захоплюють і викликають довіру.
На черзі друга частина. Що на нас всіх чекає?

Наши писатели не перестают меня удивлять и восхищать. Да, я снова в плену. В плену книги, цикла, автора. В плену событий, куда меня, не жалея, как в прорубь, бросил Павел Деревянко.

Жанр романа – героическое фэнтези, но автор умудрился вместить сюда и альтернативную историю, и мифологию, и элементы детектива, конечно же приключения, немного любви и даже стимпанк. Ну и мою любимую мистику (ох и нагнал атмосферы и неясности). Невероятно? Невероятно интересно!

Представьте себе, что наша история в 1845 году совершила невероятный виток. Смарагдова орда победила Московию, а значит выстоял и Хмельницкий.
Но Украине от этого легче не стало. И хотя государство свободно и независимо, Украинский гетманат, но опасность ждет повсюду. На защите страны стоит старое доброе Сечевое войско и Серый Орден. И если с сечевиками все понятно, то кто же эти таинственные сероманцы?

Северин всю свою сознательную жизнь мечтал стать характерником. Как умершая мать, как отец, известный мститель и гроза всех предателей. Как его учитель Захар.
Чтобы стать достойным представителем Серого Ордена, нужно пройти мистический ритуал, связанный со смертью и Потусторонним миром.
Так юноша в первый раз встречается с Гаадом, повелителем того мира. И подписывает с ним договор.
Отныне Северин из клана проклятых, как и его новые собратья. Он характерник. Вурдалака-оборотень. Теперь он много чего умеет, а еще больше ему придется
научиться. Многое знает, но самые главные знания еще ждут его.
Как и первое испытание, перед тем как заступить на двухлетнюю стражу (таково правило Ордена: ритуал, испытание, стража – тогда ты настоящий воин Ордена).

Вот и всё на этом. В плане завязки сюжета ;)

А дальше… дальше читателя ждут бессонные ночи, ведь просто невозможно оторваться от головокружительных приключений, стремительных поворотов сюжета, неожиданных скачков в прошлое.
Северин вместе со своими собратьями умеют встревать в разные беды, но умеют и постоять друг за друга. Молодые, неопытные, с жаждой жизни и борьбы, они совершают ошибки, подозревают друг друга в разных грехах, но вместе борются против одного врага - врага их Родины.

Будут и утраты, и достижения. И хмельные ночи, и любовные страдания. Будут похмельные пробуждения, и неправильные решения. Погони будут сменяться боями, бои будут становиться победами, чужие окажутся своими, а среди своих найдутся те, к кому будет расти недоверие.
Однажды Северин поймёт, почему его нарекли Щезником, и что дух леса никогда не лжет, и что любить ведьму не так страшно, как опасно, и что за свои непродуманные поступки иногда приходится платить кровью. Хорошо, если только своей.

Колоссальная работа. Респект автору. Здесь и история, и мифология, и народные ритуалы. Мы погружаемся в этот необычный мир с головой. Где ещё так детально прочтешь о перевоплощении человека в волка и наоборот? Кажется самой больно, и по телу судороги от описания самого процесса, а ещё шерсть, кровь, бесчеловечные мучения полулюдей полуволков. Подробности впечатляют.
Ребята еще научатся превращаться безболезненно и мгновенно, но первый раз запомнится навсегда.
Интересно описана переписка между казаками. Этакая ментальная связь с помощью деревьев.
Вообще здесь деревья играют немаловажную роль. Ведь на месте каждого погибшего характерника произрастает дуб. С годами он взрослеет и крепнет, и впоследствии тоже становится своеобразным оружием членов Ордена. Сироманцы даже умирая, остаются на страже.

Герои этого причудливого романа невероятны. Мы видим, как они все взрослеют, как из подростков превращаются в настоящих казаков. Они мужнеют у нас на глазах. И это прекрасный подход. Героями не рождаются, ими становятся, преодолевая препятствия, иногда перешагивая собственные желания, исправляя ошибки. Северин и его собратья такие, не идеальные, но восхищают и внушают доверие.
На очереди – вторая часть. Что нас всех ждет?