Больше рецензий

16 июня 2013 г. 13:16

2K

5

Дуже повчальна та сумна історія. Хлопчик Федько жив відповідно до своїх дитячих міркувань. Маючи і друзів, і ворогів. Кожен день у нього був занятий чимось цікавим. Він ріс та пізнавав світ. Ще будучи дитиною він відчув всю несправедливість соціальної нерівності. Коли дитина бідняка завжди неправа.

Та незважаючи на це Федько ріс з добрим серцем та загостреним відчуттям справедливості. Він не міг пройти повз чужої біди. Врятувавши свого «ворога» Толіка, Федько зліг у хворобі.

Саме в цьому випадку, я думаю, не треба знімати вини з Федіних батьків. Не розібравшись в ситуації, вони його відлупили, чим ще ускладнили стан хлопчика.

І ось тут автор передав нам, яким двояким може бути життя. Не завжди за добро взамін отримуєш добро.

В рамкаих игры "Несказанные речи".