4

Книга для підготовленого читача. Будь-хто не може так просто взяти її до рук, розгорнути і зрозуміти. Тут потрібен багаж знань. Щоб розпізнавати в авторових натяках особистостей зі світу літератури початку ХХ століття. Щоб витримувати часові гойдалки, на які пан Степан садовить читача. Щоб у легких, ледь-ледь помітних штрихах бачити проростання ідей книжок, написаних В. Винниченком, його переживання, те, чим він живе. Щоб, урешті-решт, погоджуватися чи сперечатися з тим, як письменника та політика Володимира Винниченка бачить письменник і вчений Степан Процюк.

Це надзвичайно важка та цікава книга. Важка, бо в ній багато від філософії та психології: конкордизм, пошуки себе, елементи фройдизму. Цікава, бо, здається, сам В. Винниченко відверто говорить про себе.

Обділений любов'ю матері, він шукає її в кожній черговій жінці (а їх було доволі).

Він увесь час у боротьбі з собою, з протиріччями, що роздирають його на шматки.

Його підтримує один із найбільших меценатів того часу - Євген Чикаленко. Але які ж складні стосунки у цих двох велетнів української культури!

Життя Володимира Кириловича завершується у французькому селі, проте лише на перший погляд здається, що він щасливий доживати останні роки на курортах.

Глибока трагедія життя В. Винниченка, яке було яскравим, як спалах комети, - ось про що, мені здається, хотів сказати С. Процюк.