5

Яка ж то радість, що маленькі дітки зараз мають змогу "читати" (читайте - жувати, мацати, нюхати, розглядати) такі книжки як "Амброзій, Мурчик і Янгол".
Чесно кажучи, давно облизувалася на цю книженцію, але заплатити за 60-сторінкову книжечку 35 гривень якось жабка давила. Аж тут не стрималася і купила. І прочитала на одному диханні за півгодини... Але ж які то були півгодини! Я книжку і нюхала і мацала і розглядала ілюстрації до найменших деталей, хіба що не жувала...
Ех... А я у дитчі роки "Дитинство на Волзі", про Вову Леніна, хоч це не та уже погано було, але де там порівнювати!

Книжку читати всім. Без винятку. Щоб згадати, як то чарівно і як гарно бути дитиною, і вірити в дива, бо вони трапляються, ось гляньте лише на будь-яку хмаринку, що ліниво пливе по небу - а може то слон з далекої Індії?, або на нічне дерево, на якому сплять заколисані феями ночі пташки.