4 Два кольори мої, два кольори...

Дуже суперечливі враження викликала дебютна збірка Романа Малиновського. Одразу видно, що автор прийшов у літературу з певним багажом прочитаного і передуманого. Діяльність видавництва "Вавилонська бібліотека", яким керує Роман, теж свідчить про його хороший смак і ентузіазм. Проте отака обізнаність не завжди йде на користь, бо чисельні алюзії та ремінісценції часто ведуть до вторинності, а саме оригінальність і важлива в дебюті.

Звісно, тут оповідання на кожен смак, але амплітуда їх така значна, що, знайшовши, близьке собі, знайдеш і бридке. Мені, наприклад, сподобались про перукарку, кіносеанс, солодке життя (його фрагмент був блискуче прочитаний автором на Форумі видавців) ну і про торговців килимами.  Щодо інших, то тут ставлення від нейтрального до цілковито відразливого.

Постмодерн загалом починає втомлювати і молодий автор, пишучи в його стилі, наче додає собі з десяток років.

Але загалом я ставлю книзі +. За вишукану мову,  за вміння кількома штрихами занурити в атмосферу. За насиченість простору, за рельєфність образів. Врешті решт просто за чудовий дизайн книги.

Як на мене автор ще поки що шукає свій почерк і я дуже сподіваюсь, що цей пошук буде вдалим, бо талант в Малиновського є.