4

Цей роман дуже-дуже відрізняється від попередніх книжок автора. Тут Люко Дашвар настільки заглибилася в містику, що далеко не всі зуміли простежити в романі зв'язок з реальністю. Я, наприклад, зуміла. Мене навіть потішила поява в місті двох "серденят гетьмана Дорошенка", які триста років спали й раптом пробудилися. Сподобалися мені й трійця головних героїв - Люба, Макар, Гоцик, Любин хлопець Макс. Сподобалася боротьба двох заклятих ворогів - Сердюка й Коноваленка - за світло/не світло в районній лікарні... Сподобалося все. Особливо яскраво втілено в книзі той факт, що за завісою багатства дуже часто можуть коїтися мерзенні речі, навіть якщо вони прикриті маскою благонадійності й добрих намірів. Отже, роман порушує важливі питання, про які не можна не думати. Відгукина нього дуже суперечливі, і вже це, на мою думку, гарний привід його прочитати, щоб мати власну точку зору.