2.5

читати було дуже важко, останні декілька розділів вже якось полегшало, чи то тому що відчувався кінець, чи то тому, що стало цікаво, не знаю, але таких тяжких книг в мене вже давно не було.

хоч і багато персонажів, усі нібито з історією, характером, але я не дуже переймалася їхніми долями, читала бо треба, а не тому що цікаво. якби не книжковий клуб, у рамках якого ми читали цю книгу, то далі пари розділів я би й не зайшла.

мова мені сподобалась, це напевно єдине що мене тримало і дозволило дочитати до кінця, цьому дуже рада :)

до речі, тільки пишучи відгук, я зрозуміла що так і не допетрала хто ж був батьком каспера, але підозрюю що у книзі про це говориться, але якось я не помітила.

знайомство з автором пройшло не дуже вдало, але можливо колись я ще прочитаю щось у Юрія Винничука.